Блискати, -каю, -єш, гл.
1) Сверкать. Ніч темна, темна, тільки блискавка блискає. І дощ не йде, і хмар нема, тільки блискає. Йдуть (косарі) мовчки, тільки коси блискають.
2) Бить задомъ, лягать. Та бий її, нехай не блискає бісова худоба.
Гика, -ки, ж. = гич.
Дзво́ничок, -чка, м. Ум. отъ дзвоник.
Запоти́лишник, -ка, м. Подзатыльникъ.
Опилий, -а, -е. Перепившійся.
Ославити, -ся. Cм. ославляти, -ся.
Прожартувати, -ту́ю, -єш, гл. Прошутить.
Спуджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. спудитися, -джуся, -дишся, гл. Пугаться, испугаться. Cм. опудитися. Пуджлива і уперта коза від того часу, як ся чорта спудила.
Чутком нар. Слыхомъ. А ні видком не видати, а ні чутком не чувати.
Шолудивник, -ка, м. Раст. Pedicularis comosa L.