Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

панити

Панити, -нить, гл. безл. Нравится. Не панить. Не нравится. Шух. I. 83.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 92.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНИТИ"
Гайкати, -каю, -єш, гл. Кричать гай!
Дешевина́, -ни, ж. = Дешевня.
Заквасува́ти, -су́ю, -єш, гл. Запереть, посадить. Закували хлопця молодого та в тюрму заквасували. Шевч. 454.
Засіркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. При обмазкѣ стѣнъ слегка побѣлить бѣлою глиной (худшимъ сортомъ) по сѣрой. Новомоск. ( Залюбовск.).
Мо́лоч горо́довий, м. Раст. Leontodon taraxacum. Шух. І. 21.
Обмолотитися, -чу́ся, -тишся, гл. Окончить молотьбу.
Повисапувати, -пую, -єш, гл. Выполоть (во множествѣ). Гляди ж, добре повисапуй, не кидай бур'яну. Черниг. у.
Собакуватий, -а, -е. Придирчивый, злой. Грин. III. 303. Собакуватий у нас урядник — страх. Волч. у.
Хоць, хоцяй, сз. = хоть. Рудч. Ск. І. 66. О. 1862. VI. 95.
Штепурний, -а, -е. = чепурний. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.