Арма́та, -ти, ж. 1) = Гармата. 2) Артиллерія. Рятуйте, браття! Військова армата і золото, що ми напліндрували, по пристаня́х у турка-супостата, з гетьманськими клейнодами пропали.
Викочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. викотитися, -кочуся, -тишся, гл. Выкатываться, выкотиться. Сонечко викочується з-за юри. У діда із очей аж дві сльози викотились.
Забісо́ваний, -а, -е. Упорный, упрямый. Був з нього козарлюга забісований. Що скаже, те й зробить, удача міцна в чолов'яги.
Котіль, -ля, м. Наружная плетеная воронка верши.
Ліни́во нар. Лѣниво. Там ся ліниво працює, де пожитку не чує. Ум. ліниве́нько.
Надсипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. надси́пати, -плю, -плеш, гл. Отсыпать, отсыпать часть.
Непевний, -а, -е. 1) Невѣрный, ненадежный, сомнительный. Та се ще непевна річ: лк же воно буде, а може й ні. 2) Неувѣренный. 3) Подозрительный, не внушающій довѣрія. Сей бачить хитрость тут непевну. Сказано, — знахарка: зараз почула щось непевне. Марусе, кажу, щось мені той чоловік непевен. 4) Опасный, ненадежный. Тепер нічки да темненькії, доріженьки да непевнії. Підпалу жде, як той местник, часу дожидає непевного. 5) Знающійся съ сверхъестественными силами; демоническій. Дріжу з переляку, що бачив чорта і що моя жінка і ним дружить. От я вам і кажу: непевна моя жінка, зовсім непевна. Упир і непевний — усім відьмам родич кревний. Минає неясний день мій; вже смеркає; над головою вже несе свою неклепаную косу косарь непевний... мовчки скосить.
Прихолодний, -а, -е. Холодноватый.
Пропікати, -ка́ю, -єш, сов. в. пропекти́ , -печу́ , -че́ш. Прожигать, прожечь, пропекать, пропечь.
Роспука, -ки, ж. Отчаяніе. О, розлука, мій миленький, розлука, розлука, — комусь буде потішенька, а мені роспука. Ударила з роспуки об поли руками.
