Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Животво́рний, -а, -е. Животворный, оживляющій. К. (О. 1861. III. 6).
Колький, -а́, -е́ Колючій. Сіли твої діти на високім древі. На якому древі? На колькому терні. Чуб. V. 852.
Ле́жник, -ка, м. 1) Боровъ дымовой трубы? «Любимымъ мѣстопребываніемъ «вихованця» есть «ле́жник», на чердакѣ». Чуб. І. 208. 2) ле́жники справляти = лежня справляти. О. 1862. III. 20.
Оплатки, -ток, ж. мн. Подати, пошлины, налоги. Великі оплатки — ніяк на гроші не зіб'єшся. Конотоп. у.
Па́лі́нка, -ки, ж. = паленка. Вх. Уг. 257. Руки, ноги гріти, палінки ся напити. Гол. Ум. паліночка.
Підплигувати, -гую, -єш, сов. в. підплигну́ти, -гну́, -не́ш, гл. Подпрыгивать, подпрыгнуть.
Поодл.. Cм. повідл..
Хрум меж., выражающее хрустѣніе. Сим. 210. Коли чує: хрум-хрум. Він потихеньку туди, — аж там лисичка диню їсть. Рудч. Ск. II. 10.
Чистюк, -ка, м. Чистикъ, чистоплотный.
Шпилька, -ки, ж. 1) Булавка. Шпилькою пришпилити. Ном. № 8754. 2) Шпилька головная. Виняла з голови шпильку. Рудч. Ск. І. 99. 3) У горшечниковъ: деревянная палочка, толщиною въ карандашъ, въ одинъ конецъ которой вставляется загнутый въ видѣ крючка кусокъ проволоки, служащій вмѣсто кисточки при раскрашиваніи посуды узорами. Вас. 183. 4) Шипъ, колючка, листъ хвойныхъ растеній. Як на шпильки посадив бідного панотця. Св. Л. 18. Ум. шпилечка.