Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пазити

Пазити, -зю, -зиш, гл. = пазати. Пазь своє! Шух. І. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЗИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЗИТИ"
Витіяти Cм. витівати.
Вугілля, -ля, с. Уголье, уголь.
Густоволо́сий, -а, -е. Съ густыми волосами. Желех.
Дранти́на, -ни, ж. = дранка. Лежить Ганна на старій дрантині, прикрита старою рядниною. Левиц. І. 75.
Злидарю́ка, -ки, ж. Ув. отъ злида́рь.
Кнурячий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный борову. Волосся жорстке, як кнуряча щетина. Стор. МПр. 129.
Кріпка, -ки, ж. Куропатка. Вх. Зн. 29.
Куркувати, -ку́ю, -єш, гл. Кричать кречетомъ.
Непутити, -чу, -тиш, гл. 1) Мѣшать, быть помѣхой, стоять на дорогѣ, сбивать съ пути, съ толку. Любов... і мозок непутить, і кров. Мкр. Г. 17. Не мені непутить отой Улас головатий, а то б не взяли сина у москалі. Воно б можна до паламарки теє — нема що! але ж батько непутить, а сина чортма. Канев. у. 2) Портить, развращать. Багато нашого брата горілка непутить. Васильк. у. 3) Съ отрицаніемъ безлично. не непутить. Не мѣшаетъ. Хоч би й десятку дали, то воно не непутило б. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Розбігатися 2, -гаюся, -єшся, гл. Разбѣгаться. Чого це ти так розбігався сьогодня?
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАЗИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.