Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигріти Cм. вигрівати.
Герб, -бу, м. Гербъ. ЗОЮР. І. 317. Блищали мідяні позолотисті герби на ридвані. К. ЧР. 54. Од Припети й до Синюхи вславили себе Обухи, та й не злотом рабованим, не гонором купованим, не гербами-клейнодами, а своїми пригодами. К. Досв. 113.
Голю́ра, -ри, ж. Въ сказкѣ цыганъ такъ называетъ инструментъ для бритья. Чи се голюра?... Підголи мене трохи. Рудч. Ск. II. 184.
Паскудитися, -джуся, -дишся, гл. Пачкаться, грязниться. Оце, сказала, смердить повітрям, а я буду коло єї паскудиться — не хочу! Рудч. Ск. II. 64. Не паскудьмось, краще буде! Н. Вол. у.  
Позалоскочувати, -чую, -єш, гл. Защекотать (многихъ).
Ставниця, -ці, ж. = стайня.
Тайниковий, -а, -е. Относящійся къ тайнику, спрятанный въ немъ.
Успішати, -шаю, -єш, гл. Спѣшить, торопиться. А там за горами брала дівка льон; вона брала, додому вспішала, додому втішала — боялася вовка. Грин. ІІІ. 667.  
Харкотиння, -ня, с. Мокрота, грудная флегма. Драг. 1. Канев. у. Камен. у.
Царенків, -кова, -ве Принадлежащій царевичу. Мнж. 25.