Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Городови́й, -а́, -е́. Городовой. Городові козаки. К. ЧР. 12. Городова старшина. Мет. 413.
Городя́нка, -ки, ж. Горожанка. Котл. Н. П. 369. Вона собі городянка, міщанка. Лв. Ум. Городя́ночка. Я з Київа кияночка, а з города городяночка. Мет. 197.
Гу́лонька, гу́лочка, -ки, ж. Ум. отъ гулиця.
Жиркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Пастись, кормиться (объ уткахъ и гусяхъ). Місця, де дикі качки жиркують. Черк. у.
Зарва́ти, -ся. Cм. зариватися, -ся.
Позрубувати, -бую, -єш, гл. Срубить (во множествѣ). Де яка деревина була, — все позрубував. Пирят. у.
Ситінка, -ки, ж. ? Дивись яка ситінка в очах. Ном. № 13926.
Ціцаня, -ні, ж. = цицуля. Вх. Лем. 480.
Чахати, -хаю, -єш, гл. Отламывать, отщеплять. Васильк. у. Cм. відчахнути.