Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бидзкатися, -каюся, -єшся, гл. = ґедзатися. Желех.
Догма́т, -ту, м. Догматъ. І нам сліпим передали свої догмати. Шевч.
Желіпа́ло, -ла, м. 1) Медленно ядущій. 2) Крикунъ.
Заґа́витися, -влюся, -вишся, гл. Зазѣваться, засмотрѣться. Мнж. 29.
Заколо́джувати, -джує, сов. в. заколо́дити, -дило, гл. безл. Сдѣлаться запору. Як заколодило, так який уже день і на двір не ходе. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Міть, -ті, ж. = мить. В одну міть Бога згнівите.
Оженіння, -ня, с. Женитьба. Ти вже аж обрид мені з своїм оженінням. Ум. оженіннячко. Єсть у вас синки на оженіннячку, єсть у вась дочки на даваннячку. Чуб. III. 468.
Папірець, -рця́, м. Бумажка. Стоїть чорнило і папірець лежить біля його. Чуб. II. 79. Ой куплю я тонкий білий папірець, ой спишу я всю досадоньку свою. Ой хто буде той папірець читати, то той буде всю досадоньку знати. Грин. III. 349.
Поперескакувати, -кую, -єш, гл. Перескочить, перепрыгнуть (многое, о многихъ). Ви поперескакуєте до мене. Мнж. 3.
Пришкандибати, -ба́ю, -єш, гл. Прійти, хромая. Насилу оце пришкандибав до вас, — слизько дуже йти. Харьк.