Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Нашеретувати, -ту́ю, -єш, гл. Очистить зерно на решетѣ.
Пити, п'ю́, п'єш, гл. 1) Пить. Хто п'є, той і ллє. Ном. Ой пий, мати, тую воду, що я наносила. Мет. 72. 2) Пить, пьянствовать. Ой п'є Палій, ой п'є Семен, із ніг ізвалився. Н. п.
Подоліти, -лію, -єш, гл. Одолѣть. Немає нікого, щоб нас подоліли. Макс. Подоліти своє горе. Г. Барв. 394.
Помокти, -немо, -нете, гл. Измокнуть (о многихъ).
Потовпитися, -плюся, -пишся, гл. Умѣститься, помѣститься. На всіх улицях люде так і снують, аж не потовпляться. МВ. І. 38. Инша добродійка і в дворі не потовпиться. МВ. (О. 1862. III. 40).
Поцяткувати, -ку́ю, -єш, гл. Сдѣлать орнамента точками. Шух. І. 297.
Трумбітати, -та́ю, -єш, гл. = трембітати. Та і возьмуть требіточки та ще й трумбітають. Гол. II. 355.
Укупити, -плю, -пиш, гл. Купить. Укупимо собі золотого човна. Чуб. III. 388.
Цмулити, -лю, -лиш, гл. Пить, тянуть. «Чоловік не скотина, більш відра не вип'є.» І почав знов цмулити, поки, знемігшись, упав без пам'яти на землю. К. ЧР. 291.
Чолко, -лика, с. Ум. отъ чоло. Кругленьке, довгеньке, на чолику лисеньке. (Заг.: гадюка). Чуб. І. 307.