Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оцей

Оцей, оця́, оце, мѣст. = отсе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 81.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЦЕЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЦЕЙ"
Бадьористо нар. Бойко, лихо.
Друхні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = трухніти. Вх. Зн. 16.
Дуженький, -а, -е., Ум. отъ дужий. Довольно сильный.
Одноногий, -а, -е. Съ одной ногой. Желех.
Різавка, -ки, ж. = різачка 1. Вх. Лем. 461.
Сливонька, сливочка, -ки, ж. Ум. отъ слива.
Сюд нар. = сюда. Я сюд-туд, — нема коня. Н. Вол. у. Не сюд, не туд, не сяк, не так. Чуб. V. 1146.
Чарівництво, -ва, с. Волшебство, колдовство. Желех.  
Шаблюка, -ки, ж. Ув. отъ шабля. Мет. 238. Коли б, Боже, воювати, щоб шаблюки не виймати. Ном.
Шерепатий, -а, -е. Шершавый, шероховатый. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЦЕЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.