Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

охотливий

Охотливий, -а, -е. = охочий. Найбільше було дітвора охотлива слухати мене. О. 1862. V. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 80.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХОТЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХОТЛИВИЙ"
Бурулечка, -ки, ж. Ум. отъ бурулька.
Наві́тритися, -рюся, -ришся (на ко́го), гл. Попасть подъ вѣтеръ, дующій отъ тебя на кого-либо. А вже коли навітришся на кнура, то хоч як будеш від його далеко, то він почує духом і втече. Черном.
Насторч, нар. 1) Вертикально. 2) — казати. Противорѣчить, спорить. Така добра вдалася, що ніколи й слова насторч не, скаже. Мир. ХРВ. 336.
Пересумувати, -му́ю, -єш, гл. Протосковать, прогрустить. Пересумує день у роботі, увечері біжить — що там мої діточки, як? МВ. І. 45. сум пересумувати. Пережить тоску, печаль. Сумувала Марусенька сей день увесь день. Ой як мені сії суми пересумувати. Мет. 158.
Риб'я, я́ти, с. Рыбка, молодая рыба. Мав би чоловік піти та риб'я піймати. АД. II. 26. Ум. риб'ятко. Вх. Лем. 460.
Скавучати, -чу, -чи́ш, гл. Визжать (о собакѣ).
Таємність, -ности, ж. Тайна, секреть. Чуб. І. 295.
Тачати, -ча́ю, -єш, гл. Катать (бѣлье). Шух. І. 154. АД. І. 7. На Дунаю прана, на шнурах вішана, на маглі тачана. Гол. IV. 164.
Фикати, -каю, -єш, гл. Фыркать, сердиться. Ти, мамонько, не фикай, лем ладоньку напихай. Гол. IV. 387.
Хрусталка, -ки, ж. = хрустка. Вх. Зн. 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОХОТЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.