Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

охотливий

Охотливий, -а, -е. = охочий. Найбільше було дітвора охотлива слухати мене. О. 1862. V. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 80.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХОТЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХОТЛИВИЙ"
Брусити, -шу, -сиш, гл. Точить камнемъ. Угор.
Гроши́на, -ни, ж. Монета. Мусить витнути на тарілочку дружкові грошину. МУЕ. I. 146.
Дворя́к, -ка́, м. = Двора́к. Ум. Дворя́ченько. Став дворяченько да став на поміст, прилітає до дворяка вість. — Здоров, здоров, пане зятю, чужий та не наш, бо вже твоїй миленької на світі не мат. Чуб. V. 366.
Дзи́ґати, -ґаю, -єш, дзи́ґатися, -ґаюся, -єшся, гл. Юлить, вертѣться. Годі тобі дзиґати. Староб. у. Що ти тут дзиґаєшся — геть відсіля. Староб. у.
Ментре́га, -ги, ж. Бунтъ, безпорядокъ, замѣшательство.
Накара́скатися, -каюся, -єшся, гл. Навязаться, пристать.
Пальчатка, -ки, ж. Перчатка. Де се ти найшов такі пальчатки? Сумск. у. (Испорченное русское: перчатка?).
Поприборкувати, -кую, -єш, гл. То-же, что и прибо́ркати, но многихъ.
Прикачати, -ча́ю, -єш, гл. О бѣльѣ: немного выкатать.
Хвилька, -ки, ж. 1) Родъ карточной игры. 2) Валетъ въ этой игрѣ. 3) Ум. отъ хвиля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОХОТЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.