Богила, -ли, ж. = бугила. І твій барвінок хрещатий заріс богилою.
Борона 2, -ни, ж.
1) Борона. Части ея: деревянные валки, въ которые вставлены зубья; каждый валок обоими концами укрѣпленъ въ двухъ глицях. Части гуцульской бороны: Борона має два довші крайні і два коротші середущі хребетники; впоперек хребетників переходить шість тонших естиків; там, де естики перехрещуються з хребетниками, задовбані через них обох зелізні чопи. під борону сіяти. Сѣять по жнивью безъ вспашки, задѣлывая только бороной. борону затігати за ним. Подольщаться къ кому. Ум. борінка, боріночка.
Ізу.. Cм. зу... Ізх... = ісх... Cм. сх.
Кремінний, -а, -е. Кремневый. Ой ти, горо кремінная!
Курокрад, -да, м. Крадущій куръ.
Пропанувати, -ну́ю, -єш, гл.
1) Пробарствовать.
2) Процарствовать.
Ростріснутися, -нуся, -нешся, гл. Растреснуться, расколоться.
Трепілка, -ки, ж. пт. Coturnix communis, перепелъ.
Хибати, -баю, -єш, гл.
1) Колебать, шатать. Стоїть хибка над водою, хибає собою.
2) = хибатися. Полиця хибає — вже не стоїть.
Шинар, -ра, м. см. цапар.
