Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

охмайрин

Охмайрин, -на, м. = розмайрин? Не неси мя через млин, бо там смердить охмайрин. Гол. І. 211.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 79.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХМАЙРИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХМАЙРИН"
Боле нар. Хорошо. Боле, що я зарані пішов, а то замело б снігом дорогу. Камен. у.
Голубо нар. Голубымъ цвѣтомъ. Жито половів, а в житі купка льону голубо цвіте. МВ. І. 14.
Дзвеня́чий, -а, -е. Звенящій, звонкій. Чутно її голосок дзвенячий. МВ. І. 97.
Закива́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Закивать. 2) п'ята́ми закива́ти. Убѣжать. Закивали п'ятами скілько видно. Кв. II. 269. 3) п'ятами закивати на кого. Бросить, покинуть кого.
Навершня́к, -ка́, м. Верхняя крышка у маслобойной кадки. Вх. Зн. 35.
Налупи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) Налупиться. Вже як налупилось, то й вилупиться. Ном. № 1341. 2) Нажраться. Налупивсь, як рябко дерти. Мнж. 166.
Позавмірати, -ра́ємо, -єте, гл. Замереть (о многихъ). Не можна мішати яйця під квочкою, бо курчата в них позавмірають. Ез. V. 254.
Ревти, -ву, -веш, одн. в. ревнути, -ну, -веш, гл. 1) Ревѣть, заревѣть, мычать, замычать. Ведмідь на ретязі товсто реве. Ном. № 1337. Чого бик навик, того й реве. Ном. № 9565. На синьому морі лютий змій реве. Чуб. І. 140. 2) Орать, заорать, крикнуть. Ви передержанці! — ревнув писарь, — вы передержуєте біглих! Кв. II. 373. Ревнув, мов у маточину, — як бугай. Ном. № 12445, 12443. 3) Пѣть очень громко и плохо, запѣвать сразу громко. На віват з мущирів стріляли, тут грімко трубачі, іграли, а много літ дяки ревуть. Котл. Ен. IV. 32. 4) Ревѣть, плакать съ крикомъ, заревѣть. Оце ще рева реве! Харьк. Дідона тяжко зажурилась.... кричала, плакала, ревла. Котл. Ен. І. 34. 5) Громко играть, заиграть на духовомъ инструментѣ. А Михаїл в трубу реве на всю губу. Чуб. III. 382. 6) О водѣ, вѣтрѣ: ревѣть, заревѣть, шумѣть, гудѣть, завывать. Прокляті вітри роздулися, а море з лиха аж реве. Котл. Ен. Як та воля, що минулась, Дніпр широкий — море, степ і степ, ревуть пороги, і могили-гори. Шевч. 4. Реви, завірюхо, засип його снігом! Левиц. І. 156. 7) О колоколѣ: сильно звонить. Всі дзвони ревуть, — уже ж того козаченька ховати несуть. Чуб. V. 371. 8) О пушкахъ: грохотать, грохнуть. Реве гарматами Скутара, ревуть, лютують вороги. Шевч. 59. Як став місяць серед неба — ревнула гармата. Шевч. 40. 9) О землѣ: гудѣть. Летить ізнов змій, аж земля реве. Рудч. Ск. І. 147.
Устенок, -нку, м. 1) Входное отверстіе въ рыболовномъ снарядѣ, наз. котець (Cм.). Браун. 15. Cм. вустенок. 2) Узкое входное отверстіе въ загородѣ для овецъ. О. 1862. V. Кух. 38.
Чорнокрилий, -а, -е. Чернокрылый. Галочки чорнокрилі. Чуб. V. 948. Ластівочка чорнокрила. Млак. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОХМАЙРИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.