Абе́точка, -ки, ж. Ум. отъ абе́тка.
Буявіти, -вію, -єш, гл. = буяти 1. По за садком лани буявіють широкополі.
Вергати, -гаю, -єш, сов. в. верг(ну)ти, -ну, -неш, гл.
1) Бросать, бросить, швырять, швырнуть. Такі дуби верга, то по півтора обіймища.
2) вергнути очима. Взглянуть. Ой шила сорочки, — покоротила, вергла очима на побратима.
Глинець, -нця, м. Аллюминій.
Лабайдак, -ка, м. = лайдак? Чоловіче-лабайдаче, на що жінку продаєш?
Пороззуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. = порозбуватися. Давай пороззуваємося, швидче дійдемо.
Розціпляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розціпити, -плю, -пиш, гл. Разжимать, разжать, разнимать, разнять. Розціпити зуби. Розціпила руки і трохи пальцями повела себе по виду.
Улещання, -ня, с. Задабриваніе, умасливаніе; вкрадчивыя, льстивыя рѣчи. Годі тобі, стара воркотухо: твої влещання ще гірш засмутили панію. В його слові улещання, а ні крихти правди.
Утовш, утовшки, нар. Вт. толщину. Який вдовж, такий втовш.
Утоді нар. = тоді. Як єсь втоді співала, кед єсь сина колисала.
