Вестися, ведуся, -дешся, гл.
1) Быть ведомымь, вестися. Веди швидче коня! — Еге, веди! коли ж не ведеться!
2) Быть въ обычаѣ. У нас так не ведеться. На світі вже давно ведеться, що нижчий перед вищим гнеться.
3) Размножаться, плодиться, родить (о растеніяхъ). У нас гарно ведуться кури. У нашім ставну не ведуться карасі. Оця пшениця велася сім років, а на восьмий перевелася.
4) Везти, удаваться, счастливиться. Коли не ведеться, то й курка не несеться. Уже ним ся сього року любитки не веде.
Задесе́нський, -а, -е. За Десной находящійся.
Зорганизуватися, -зуюся, -єшся, гл. Организоваться. Моє о Христі браттє зорганизувалось у якесь товариство.
Кацапка, -ки, ж. Великороссіянка. Приїхав в одно село — дивиться, кацапка кричить.
Крушитися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Сокрушаться. Гляну в перше віконечко — плачу, крушуся, гляну в друге віконечко — Богу помолюся.
Люба́сочка, -ки, ж. Ум. отъ люба́ска.
Писарня 2, -ні́, ж. соб. Писари.
Риззя, -зя, с. Лохмотья. Ветхе риззя обтріпалось і на латах лати. Старець.... труситься в дирявому риззі.
Храм, -му, м.
1) Храмъ, церковь. Летів Адам через божий храм.
2) Храмовой, престольный праздникъ. Скоро послі того був храм. На храм поз'їздилось багато знакомых.
Чернява, -ви, ж. Чернь, толпа народа.
