Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бісурка, -ки, ж. 1) Бранное: чертовка, злая женщина. Подольск. г. 2) м. Пренебрежительно: бѣсъ. Його зараз узяв за бороду.... той бісурка. Рудч. Ск. І. 116.
Женчи́ха, -хи, ж. Жница. Н. Вол. у.
Зага́рбати, -баю, -єш, гл. 1) Захватить, заграбить. Хмельницького в руки свої загарбали. Стор. II. 13. Чесні люде: своє оддали та чужого не загарбали. Стор. II. 13. 2) Закопать. Мене загарбають, як умру. Уман. у.
Зад 2 нар. Вслѣдъ за, позади. Я вскочив у хату зад їх; вона вже лежала на лаві. Екатер. у.
Зуверіти, -рію, -єш, гл. Покоробиться. Зуверіли дощки. Вх. Лем. 421.
Підстріха, -хи, ж. Мѣсто під стріхою.
Плюснути, -ну, -неш, гл. 1) Плеснуть. 2) Шлепнуться. Так і плюснув дідок наш у калюжу. Г. Барв. 189.
Поїзжанин, -на, м. Участвующій въ свадебномъ поѣздѣ, въ свад. процессіи. МУЕ. І III. 92. Як стануть поїзжане уже в молодої на дворі, то дружки... співають їм. О. 1862. IV. 27. А зза гори поїзжане на шлях виїзжають. Шевч. 455.
Турати, -ра́ю, -єш, гл. Обращать вниманіе. Та того козак, того Нечай, того не турає. АД. II. 71. Собаки брешуть, а він і не турає. Борз. у. Кошеня й не турає, що собаки брешуть. Борз. у.
Фалд, -ду, м. 1) Складка. Желех. 2) Зарубка на концѣ песта къ сукновальнѣ. Мик. 481. Cм. хвалда.