Ваганиці, -ниць, ж. мн. = вагани, если не ошибка вмѣсто: ногавиці? Було собі три брати: шли собі широкою дорогою, найшли собі рукавиці, ваганиці і вроки... Стали поділятися: одному — рукавиці, другому — ваганиці, третьому — вроки.
Відвичити, -чу, -чиш, гл. Отучить. От тари одвичите од сахарю. Одвичити од горілки.
Досі́пати, -паю, -єш, гл. 1) Додергать. 2) Достать, добыть. А що, синку, досіпав де грошенят? — Досіпаєш!... таке тепер і стало!
Зви́чно нар. 1) Привычно. 2) Обычно, въ обычаѣ.
Пеняти, -ня́ю, -єш, гл.
1) Пенять. На Бога пеняєш, а сам кульгаєш. Хата млинові пеняє.
2) Быть небрежнымъ, неловкимъ.
Пирщ, -ща, м. Прыщъ, нарывъ. — моровий. Карбункулъ.
Понашарпувати, -пую, -єш, гл. Надергать, натеребить (во множествѣ).
Привести, -веду, -де́ш, гл.
1) Cм. приводити.
2) Родить. Жінка привела дитя. До панича, бачиш, ходила, поки дитину привела. Кобила привела коника.
Росправляти, -ля́ю, -єш, сов. в. росправити, -влю, -виш, гл. Расправлять, расправить. Насилу руку расправила. Росправляй.... крильця.
Улежати, -жу, -жиш, гл. Пролежать, извѣстное время; вылежать. Денис не влежить, не всидить і не постоїть на одному місті. Нігде і хліба кусок не влежить. Та вже нехай хоч розіпнуть, а я без вірші не улежу.