Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

отора

Отора, -ри, ж. Закваска. Котл. Ен. (Изд. 1809). Словарь 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 76.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТОРА"
Вовкозубий, -а, -е. Съ волчьими зубами.
Згада́ти, -ся. Cм. згадувати, -ся.
Зімува́тися, -муюся, -єшся, гл. 1) = зімувати і. Ой убірайтесь, славні чумаченьки, зімуватись до Лугу. Грин. III. 571. 2) Содержаться зимой, кормиться зимой.
Картопляний, -а, -е. Картофельный.
Лахмай, -мая, м. Оборвышъ. Піди, голяк, піди, лахмай, піди сполощися. Чуб. V. 1042.
Нагу́лити, -лю, -лиш, гл. Случайно найти, наткнуться на что. Вх. Зн. 39.
Огнина, -ни, ж. Искра. ХС. III. 53.
Спорожніти, -ні́ю, -єш, гл. Опустѣть. Млин молов, під льодом спорожніло, то й гуготить, як їдеш. Волч. у.
Суголов'я, -в'я, с. = суголовок 2. Вас. 160.
Татарка, -ки, ж. 1) Татарка. Загадав татарин татарці пару коней сідлати. АД. І. 172, 2) Раст. Allium fistulosum L. Анн. 23. 3) Пшеница арнаутка. На св. Марка ранній овес, а пізня татарка. Ном. № 444. 4) Сортъ дыни. 5) Смушковая шапка съ съуженнымъ плисовымъ верхомъ. Вас. 156. Ум. татаронька, татарочка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОТОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.