Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

отора

Отора, -ри, ж. Закваска. Котл. Ен. (Изд. 1809). Словарь 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 76.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТОРА"
Жи́бець, -бця, м. Раст.
Звіздо́чка, -ки, ж. Ум. отъ звізда́.
Нечупара, -ри, об. = нечепура.
Осолодуватий, -а, -е. Сладковатый. Ця горілка осолодувата. Н. Вол. у.
Плюй, плю́я, м. Плевокъ.
Рум'ян, -ну, м. = роман. Рум'ян поле покриває, де козак ся проїзжає. Лукаш. 134.
Слав'янка, -ки, ж. 1) Славянка. 2) Азбука-кириллица. О. 1862. І. 80.
Сумета, -ти, ж. Большая сумма. Вх. Лем. 471.
Тикати, -каю (-чу), -єш (-чеш), гл. 1) Тыкать, втыкать. 2) Давать, показывать (кукишъ). Вона йому дулі тиче. Шевч. 3) Говорить «ты». Не тикай, бо мене царь ґудзиками обтикав. Ном. То це він на батька тикав? Левиц. Пов. 184.
Увійти Cм. увіходити.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОТОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.