Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вербочка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Відбувати, -ва́ю, -єш, сов. в. відбути, -буду, -деш, гл. 1) Отбывать, отбыть, исполнять, исполнить (повинность), отрабатывать, отработать. Проханий кусок горло дере, бо тяжко його відбути. Ном. Як заробив, так і відбудеш. Ном. № 707
Гербувати, -бую, -єш, гл. = гребувати. Батенькового слова мені не гербувати. Чуб. II. 18.
Жи́лявий, жи́ляний, -а, -е. = жилавий.
Маць, -ці, ж. 1) Все маленькое. Вх. Лем. 434. 2) Маленькія дѣти, маленькіе люди. Вх. Лем. 434.
Моцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Усиливать, напрягать, укрѣплять.
Наобі́датися, -даюся, -єшся, гл. Наобѣдаться.
Поштовхати, -ха́ю, -єш, гл. Потолкать. Рудч. Ск. І. 125.
Притихомирити, -рю, -риш, гл. Усмирить.
Старітися, -ріюся, -єшся, гл. Стариться. Тяжко дітей годувати у безверхій хаті, а ще гірше старітися у білих палатах. Шевч. 99.