Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брезулець, -льця, м. = бредулець. Вх. Зн. 4.
Бухоний, -а, -е. = пухкий 1 Хліб у їх такий гарний — бухоний. Черниг. у. У нас не спечуть таких млинців, як у вас: у вас он якії бухониї, а в нас жилаві. Черниг. у.
Крутитися, -чу́ся, -тишся и крутну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Кружиться плывя. Пливла, пливла з рожі квітка та й стала крутиться. Мет. 2) Вертѣться. З дітворою кручусь по дворищу та бігаю. МВ. Крутнувся догори черева. Ном. № 1833. На те піп посвятився, щоб по церкві крутився. Ном. № 210.
Ли́нка, -ки, ж. Веревка; корда, на которой гоняютъ лошадей.
Оро́д, -ду, м. = горо́д. Ум. орідець, ородечок. Грин. III. 104. Ой ходжу ж бо я, да блуджу ж бо я коло ородечка, коло зеленого. Грин. III. 104.
Покудлати, -лаю, -єш, гл. Взъерошить, всклочить.
Пописько, -ка, м. = піп. Пописко фтішився за ті гроші. Гн. II. 122.
Прибрехнути, -ну, -неш, гл. = прибрехати. Уміють добре прибрехнути. Гліб.
Тверезяка, -ки, об. Трезвый, непьющій человѣкъ. К. ЦН. 277.
Чистісінько нар. 1) Совершенно чисто. Чистісінько в хаті, — ніде ні смітинки. Харьк. 2) Совершенно, совсѣмъ (сильнѣе, чѣмъ чисто 2). Чистісінько він та й годі. Харьк.