Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ба́бич, -ча, м. 1) = Бабі́й. 2) Самець стрекозы. Шейк.
Драбча́стий, -а, -е. О возѣ: драбча́стий віз. Возъ, въ ящикѣ котораго боковыя стороны состоять изъ драбків.
Зароботя́щий, -а, -е. Могущій хорошо зарабатывать, имѣющій хорошіе заработки. Найшовсь чоловік у прийми. Люде кажуть — добрий і зароботящий: і тесля, й столяр, і чоботарь, — до всього здатний. Г. Барв. 264.
Карася, -ся́ти, с. Молодой карась, караси къ. Ум. карася́тко, карася́точко.
Наму́читися, -чуся, -чишся, гл. Намучиться, измучиться. Доки не намучиться, доти не научиться. Ном. № 6032.
Оставити Cм. оставляти.
Підсинювати, -нюю, -єш, сов. в. підсинити, -ню́, -ниш, гл. Подсинивать, подсинить. Десь ти, козачко, синьки купила, що ти собі очі підсинила. Чуб.
Поволока, -ки, ж. 1) Ремни, шнурки на обуви. 2) Слѣдъ, оставленный тащимымъ предметомъ. Зрубали дерево і стали його волокти додому та й поробили поволоки, а лісничий поволокою вислідив. Павлогр. у. згрібають поволоки — послѣ протащеннаго, пронесеннаго сѣна сгребаютъ оставшееся по пути. Шух. I. 170. Ум. поволі́чка, поволо́ченька.
Посутяжити, -жу, -жиш, гл. Потянуть, повезти тяжело. Аби кінь добре посутяжив, зразу і на ноги впаде. Кременч. у.
Турчинонько, -ка, м. Ум. отъ турчин.