Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ості

Ості, -тів, ж. 1) Багоръ, острога для ловли рыбы съ нѣсколькими зубьями. Kolb. І. 73. Части ихъ: ости́вно — деревянная рукоятка, лійка — желѣзная трубка, въ которую входить рукоятка; посредствомъ вуха, соединена лійка съ зубами (трезубцемъ), съ зазубцями (зебрами) на каждомъ. Шух. І. 222, 223. ості летучі — тоже, но съ длинной рукояткой, на концѣ которой оставлено два — три ряда вѣтвей. Шух. І. 20. 2) Раст. Cirsium. Шух. І. 20.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 71.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТІ"
Голий, -а, -е. 1) О человѣкѣ: обнаженный, нагой, голый. Не боїться мокрий дощу, а голий розбою. Гол. І. 49. Хоч голий та в поясі. Ном. 11190. голий як бубон, як турецький святий. Совершенно голъ какъ въ прямомъ значеніи, такъ и въ значеніи 3-емъ. Ном. № 1522, 1523. 2) О предметѣ: лишенный обычнаго покрова, не покрытый, не занятый ничѣмъ, обнаженный. Обідрали до голої кости. Ном. № 11098. Голе дерево. Ном. Положив снопа на голому току. Рудч. Ск. І. 55. Положили Савку на голую лавку. Ном. № 11918. А ще на козаку, бідному нетязі, шапка-бирка — зверху дірка, хутро голе, околиці Біг має. ЗОЮР. I. 201. В другій руці голий меч. Гол. ІІІ. 44. 3) Бѣдный, голый. Біда нашим головам за панами голими. Ном. Нема голій школі волі, а то б догодила. Шевч. 369. 4) О хлѣбѣ: безостый, безъ усиковъ. Ячмінь з остюками і голий. О. 1861. IX. 192. 5) Гола голка. Игла безъ нитки. Черном. 6) голий борщ, гола юшка. Одинъ борщъ одинъ супъ и больше ничего. Баба побігла і взяла коробочку ячменю на відробіток, щоб не гола юшка була. Г. Барв. 501. 7) гола піч. Печь, изъ которой выгребены горящіе угли, чтобы сажать хдѣбъ. Грин. ІІ. 18. 8) Родъ игры съ бросаніемъ палокъ. КС. 1887. VI. 475., Ум. голенький, голесенький.
Зізва́ти Cм. ззивати.
Й сз. = і, сз. (Cм.).
Кошелик, -ка, м. Ум. отъ кошіль.
Паняти, -няю, -єш, гл. Погонять лошадь; направляться при ѣздѣ лошадьми. А куди поїдем? — Паняй побіля могили. О. 1861. V. 70.
Повсегда, повседа, нар. Всегда. Лохв. у.
Промережати, -жу, -жиш, гл. Дѣлать извѣстное время мере́жки. Переносно: писать (у Шевч. о стихахъ). Уже два годи промережав і третій в добрий час почну. Шевч. 444.
Рева, -ви, об. Плакса. Черк. у. О. 1862. IX. 119. Он рева яблука розсипала. Ном. № 13978. Ув. ре́вище. Оце ще ревище!
Серце, -ця, с. 1) Сердце. Вийшов козак із сіней, за серце береться. Мет. 90. Від серця до Бога навпростець дорога. Ном. Від серця до неба шляху не треба. Ном. Щирим серцем робить. Усердно дѣлаетъ, работаетъ. МВ. ІІ. 11. Употр. какъ ласкательное слово: Скажи мені, серце, що маєш на мислі? Мет. 63. серцем нудити. Тосковать. Ой я хлопець нещасливий, а як тяжко серцем нуджу: кого люблю та й не виджу. Чуб. на тще серце. Натощакъ. 2) Гнѣвъ. Сим. 229. Не то сильний, що камінь верне, тільки сильний, що серце в собі вдержить. Ном. № 3556. Трохи з серця не сказивсь. Стор. МПр. 44. з серця. Гнѣвно, сердито. Крикнув чоловік із серця. Рудч. Ск. II. 127. Cм. з-серця. серця додати. Еще болѣе разсердить. 3) Штифтъ въ замкѣ. 4) Языкъ въ колоколѣ. Сим. 178. 5) Сердцевина дерева. Шух. І. 176. 6) Полипъ, медуза. 7)земне. Родъ трюфелей. Фр. Пр. 177. винюхав би земне серце. Выслѣдилъ бы даже въ землѣ спрятанное. Фр. Пр. 177. Ум. серденько, сердечко, серденя, серденятко, серденяточко. Злая година мене зсушила, коло мого сердечка гніздечко звила. Чуб. V. 108. Ходи, серденько, сюди! Не зви мене козаком, зови мене сердечком. Мил. 103. Горобець маленький, а сердечко має, — сердится, можетъ сердиться. Ном. № 3322.
Тирлувати, -лую, -єш, гл. Останавливать и сбивать въ кучу стадо. Сим. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСТІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.