Бакло, -ла, с. = баклаг. Як із річки, із ковбані води принести: відра не було, бакла не случилося.
Дебелина́, -ни́, ж. Толщина, плотность. Вона дебелини оттака буде.
Зальо́ги, -гів, м. мн. Засада. Вони обидва лежали тоді в зальогах з киями — один з одного боку, а другий з другого; ми туди, а вони до нас.
Засмі́чувати, -чую, -єш, сов. в. засміти́ти, -чу́, -тиш, гл. Засорять, засорить.
Знахарь, -ря, м. = знатник. Став я шукать знахарів та усяких характерників. Знахарі і знахарки, замісць «воистину воскресе», кажуть: «по болоту хожу, чайок деру», або що инше, що думають заподіять чарами. .
Кодола, -ли, ж. Канатъ. А ну, хлопці, до кодоли порон тягти. кодоли, привязанныя къ крыльямъ невода, имѣютъ названія по имени завѣдывающихъ каждой: отамана и его помощника крилаша — отаманська кодо́ла и крилашська кодо́ла.
Поздувати, -ва́ю, -єш, гл. Сдуть (во множествѣ). Будем дути так, щоб всі гори і ліса поздувать, щоб скрізь рівно було.
Розголосити Cм. розголошати.
Роспуття, -тя, с. Распутье, перекрестокъ. На роспутті кобзарь сидить та на кобзі грає. Ой вербо, вербо вербице, тії на роспуттю стояла, що ти чула, бачила? Ум. роспуттячко.
Штирити, -рю, -риш, гл. Гнать. Раз чорт і штирив свиню.
