Берліг, -лога, м. = барліг. На тім то берлозі свиноти іди построить Албуград.
Величати, -ча́ю, -єш, гл.
1) Величать, называть, титуловать. Тільки будуть мене, мати, на підпитку гречкосієм, домонтарем величати. Один одного звикли добродіями величати.
2) Почитать, относиться съ уваженіемъ; чествовать. Дурня багатого всі величають. Андрею, не будьте свинею, коли вас люде величають. Десь я тобі та докучила, по твоєму двору ходячи, кіскою маючи, твій двір величаючи.
Ля́мщик, -ка, м. Рабочій на рыбныхъ ловляхъ.
Настремець, -мця, м. Наслѣдникъ.
Рюмса, -си, об. Плакса.
Тюпотіти, -почу, -тиш, гл. Быстро идти. Вона.... аж тюпотить.
Тяга, -ги, ж. = вага 2. Іваньківські мужики з тягою їхали.
Цмокання, -ня, с.
1) Чмоканье.
2) Цѣлованіе.
Цмоковина, -ни, ж. Мокрое, тонкое мѣсто. Це мокре? я не таку цмоковину орав.
Чухмарити, -рю, -риш, гл. = чухати.
