Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

особний

Особний, -а, -е. = особий. К. Хм. 109.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 70.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСОБНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСОБНИЙ"
Ближче нар. Сравн. ст. отъ близько. Ближе. Ум. ближченько. Сядьте ближченько, мамо. МВ.
Воловик, -ка, м. Воловій пастухъ. Ну, гукнув пан воловикові, тепер запрягай пару волів. Грин. II. 232.
Гидість, -дости, ж. = гидота. Переясл. у.
Гончари́ще и ганчари́ще, -ща, м. Ув. отъ гончарь. Грин. ІІІ. 683.
За́в'Язок, -вку, м. Почка растенія. Вх. Пч. І. 14.
Мешка́нець, -нця, м. Житель, жилець.
Наліта́тися, -та́юся, -єшся, гл. Налетаться.
Позазночі нар. = позавчора. Вх. Зн. 65.
Світський, -а, -е. = світовий 2 и 3. Cм. несвітський.
Сякати, -ка́ю, -єш, гл. Сморкать. Се було тоді, як я сякав у рукав. Ном. № 14167.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСОБНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.