Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дум

Дум, -му, м. Мысли. Думу, думу в його було, як того шуму на морі, та все об дівчині. МВ. (О. 1862. І. 76). Чого се ти все думаєш? Коли вже ти перестанеш того думу? МВ. (О. 1862. І. 97). Не прийде мі на дум. Вх. Уг. 237.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 455.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУМ"
Бігучий, -а, -е. О водѣ: текучій, проточный. Грин. II. 284. Тут водиця бігучая — трохи покупайся. Грин. ІІІ. 340.
Застава́ти, застаю́, -єш, сов. в. заста́ти, -ста́ну, -неш, гл. Заставать, застать. Буду бігти, коня гнати, щоб дівку застати. Чуб. III. 134. Іди, корови дій, що від батька нагнала. — Я ті подою, що в тебе застала. Чуб. V. 118.
Здобу́ток, -тку, м. 1) Пріобрѣтеніе. 2) Разжива. Виряжаються козаки на здобуток. МВ. І. 140.
Лемну́ти, -ну, -не́ш, гл. 1) Удалиться, отступить. Желех. 2) Стибрить, стащить. Так то він її лемнув, як був тут. Брацл. у.
Нами́кати I, -каю, -єш, гл. мичо́к. Приготовить для пряденія мички (Cм.).
Начустрити, -рю, -риш, гл. Высѣчь розгами.
Постник, -ка, м. Постникъ. Єв. Мр. II. 18.
Розмовонька, розмовочка, -ки, ж. Ум. отъ розмова.
Увалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. ували́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Проваливаться, провалиться. Чуб. V. 1109. Ой не ходи по льоду, бо й увалишся. Мил. 100.
Червонюх, -ха, м. Снигирь. Вх. Пч. II. 11. Cм. снігур.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.