Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Кобло, -ла, с. Кусть камыша, возвышающійся надъ окружающимъ; обыкновенно это кусокъ оторваннаго во время половодья, пловучаго камыша, гдѣ нибудь снопа остановившагося. Днѣстръ.
Обвірчувати, -чую, -єш, сов. в. обвертіти, -чу́, -тиш, гл. Обворачивать, обворотить, обвивать, обвить. Треба обвертіти голову хусткою. Васильк. у. Було (її) обвертіти в подрану ряднину. Мет. 268.
Опічок, -чка, м. Мѣсто у печки для каганця. На опічку маячив каганець. Г. Арт. (О. 1861. III. 81).
Перевій I, -вію, ж. Сугробъ, наметенный поперекъ дороги. Н. Вол. у.
Салдатва, -ви, ж. соб. = салдатня. Лаються, як салдатва. Св. Л. 218.
Скам'янілий, -а, -е. Окаменѣлый.
Тарготіти, -гочу, -тиш, гл. = торохтіти. Круг (у гончара) тарготить. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Хамкотіти, -кочу, -тиш, гл. = гугнявити. Шейк.
Чуні, -нів, мн. Валенки. Сумск. у.
Шерегувати, -гую, -єш, гл. Строить въ ряды. Військо збірає.... все шерегує. АД. І. 15.