Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виблагати, -гаю, -єш, гл. Вымолить, выпросить. Виблагала тую копійчину. Шевч. 479.
Гайочок, -чка, м. Ум. отъ гай.
Гикнути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гикати. Икнуть.
Допа́трати, -раю, -єш, гл. Окончить ощипывать птицу. Допатруй швиденько курчата. Васильк. у.
Дя́чити, -чу, -чиш, гл. = дя́кувати. Не знав, чим дячить сироту. Мкр. Г. 22.
Нютувати, -ту́ю, -єш, гл. Заклепывать, спаивать.
Перластий, -а, -е. Подобный жемчугу. Ум. перластенький. Зуби перластенькі. Г. Барв. 273.
Рукавичник, -ка, м. Перчаточникъ.  
Споліскувати, -кую, -єш, сов. в. сполоскати, -щу, -щеш, гл. Смывать, смыть, сполоскать, поливать, полить, смачивать, смочить. Вода все сполоще, лиш злого слова ніколи. Ном. № 12867. Із тої хмари дрібний дощик хвоще, ой він же мені головку сполоще. Чуб. V. 1002. Сорочку сполощу. Г. Барв. 359.
Утроїти, -рою, -їш, гл. Утроить. Запорозці утроїли своє військо. Стор. МПр. 89.