Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурковка, -ки, ж. Мостовая; шоссе. Одесс. у.
Ди́ркати, -каю, -єш, гл. = Дирчати 2. Деркач диркає, дирчить: дир, дир. Вх. Пч. II. 10.
Кві меж., выражающее крикъ свиньи.
Наляка́ти, -ся. Cм. налякувати, -ся.
Пообскубати, -ба́ю, -єш, гл. Ощипать, оборвать (во множествѣ).
Поплюсок, -ску, м. = поплісок. Тепер тут води багато, а перш були тільки поплюски води. Кобеляк. у.
Похизуватися, -зуюся, -єшся, гл. Пощеголять. Сим. 214. Вам хочеться похизуватись у моєму кобеняці.
Прилинути, -ну, -неш, гл. 1) Прилетѣть. Коли б я зозуля, то я б крилечка мала.... прилинула б до двора. Мет. 54. 2) Быстро придти, пріѣхать, появиться. Рад же б я, милая моя, та до тебе прилинути. Мет.
Увозити, -вожу, -зиш, сов. в. увезти, увезу, -зеш, гл. 1) Ввозить, ввезти, завозить, завезти. Не то кінь, що в болото ввезе, а то що з болота вивезе. Ном. 2) Только сов. в. Провезти. Мене, брата піхотинця, міждо коні беріте, хоч милю увезіте. АД. І. 114.
Шлюбочок, -чку, м. Ум. отъ шлюб.