Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дебе́льшати, -шаю, -єш, гл. Толстѣть.
Джереля́стий, -а, -е. Богатый источниками, родниками. Джерелястий, криничастий ставок. Г. Барв. 136.
Дмухону́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сильно подуть, ударить, побѣжать. Дмухонув на ввесь рот. Ном. стр. 285, № 3151.
Наверта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. наверну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Поворачивать, поворотить. Сірі воли навертає. Рудч. Чп. 89. Хусткою махнув, вісько навернув: «А рушай, вісько, під Бендер-місто!». О. 1861. XI. 56. 2) Наваливать, навалить. Зіма замети навертає. Мир. ХРВ. 125. Було мене притопити й камень навернути, а щоб же я не зринала й цього лишенька не знала. Грин. III. 312. 3) Рѣдко появляться, разъ появиться. То те він робить, то те, то йде, то где, — як гість додому навертає. МВ. І. 44. Хиба обідати та на ніч наверне додому, а то все на базарі. Мир. Пов. II. 78. 4) Обращать, обратить. Синів ізраілевих наверне до Бога. Єв. Л. І. 16. Вона довго молилась до Бога, щоб навернув чоловікове серце знов до любови. Левиц. І. 497. Наверни мене на жидівську віру. Мнж. 122. 5) Сворачивать, своротить на кого. На другого навертати не годиться: це не я, а він зробив. Черниг. г. 6) Наверстывать, наверстать. Стара хоче у хазяйстві навернути, що дочка витратила. МВ. І. 28. Він хоч і прогуля, так він і наверне. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Потоля, -лі, ж. Потворство, поблажка, потачка, воля. Ном. № 3354. Дай дітям потолю, сам підеш у неволю. Волч. у. Язиком що хоч роби, а рукам потолі не давай. Ном. Левенець довго опинавсь і серцю не давав потолі. Мкр. Г. 18.
Прохолоджати, -джаю, -єш и прохолоджувати, -джую, -єш, сов. в. прохолоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Охлаждать, охладить, прохлаждать, прохладить. Куди віє, туди й провіває, козака молодого прохоложає. АД. І. 169. Я тебе прохоложу трохи. Рудч. Ск. II. 166. Нехай Лазарь прохолодить язик мій. Єв. Л. XVI. 24.
Скрекіт, -коту, м. Стрекотаніе.
Ханський, -а, -е. Ханскій. Шейк.
Хлів, -ва, м. Хлѣвъ, помѣщеніе для скота. Бджола з дупла, а свиня з хліва. Ном. № 13168. Моє діло теляче, наїлося та і в хлів. Ном. № 13576. Ум. хлівець, хлі́вчик, хлі́вчичок. Стоїть хлівець, повний овець. Ном. стр. 290, № 4.
Шкип'яр, -ра, м. Оспопрививатель. Вх. Лем. 485.