Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ділі́ння, -ня, с. Дѣленіе, раздѣленіе.
Загна́ти, -ся. Cм. заганяти, -ся.
Межи́гірець, -рця, м. Живущій между горами.
Мишва́, -ви, ж. соб. Мыши. Мишва притихла. Гліб. 80.
Опочивка, -ки ж., опочи́вок, -вку,, м. Отдыхъ. АД. І. 123. Над річкою Самарською опочивку собі мають. АД. І. 127.
Оселя, -лі, ж. Жилище. Нема в його ні оселі, ні саду, ні ставу. Шевч. До нашої оселі якийсь москаль припхався. Кобел. у. В оселі гріх світити, бо чорт прибіжить. Васил. у.
Понакрадати, -да́ю, -єш, гл. Накрасть (во множествѣ). На ярмарку понакрадають, а тоді й кажуть, що понакуповували.
Притомити, -ся. Cм. притомляти, -ся.
Товт, -та, м. Купець. Шух. І. 85.
Школа, -ли, ж. 1) Школа, училище. Синочки зросли — у школу пішли. Чуб. III. 404. Виріс хлопчик уже такий, що став у школу ходить. Грин. І. 149. 2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: школа́. Школьники. Може думаєте, що дітвора сипнула з хати зустрічати новобранку-товаришку, як то бува з школою? Св. Л. 79. Школа по суботах було ходить туди. Св. Л. 138. 3) (жидівська). Синагога, еврейская молельня. Левиц. Пов. І. 96. А як то був жид Янкель, то він коло школи похожає та по школі плаче-ридає: школо наша, богомільнице!» АД. II. 28.