Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оповесні

Оповесні нар. Весеннею порою, весною. Матусі дожидаюсь, як оповесні ластівки. Г. Барв. 62.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 58.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОВЕСНІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОВЕСНІ"
Богоматір, -тері, ж. Богоматерь. Чуб. І. 165.
Майдала́ти, -ла́ю, -єш, гл. Болтать, махать. Як налетить орляка на зайця та як ударе його крилом, а той, бідненький, перекинеться доголічерева та лапками майдалає, майдалає, та кричить тобі неначе дитина. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Маноці́вник, -ка, м. Волшебникъ, колдунъ. Запорожці маноцівники були, такії лицарі були — страшне діло! Оце розстелють бурку по воді, та сядуть по вуглах чотирі чоловіка, та й пливуть. КС. 1882. XII. 591. Ум. маноцівничок. Ів. 592.
Моска́льство, -ва, с. 1) соб. отъ москаль. 2) Обрусѣлость. Українську натуру я добре знаю. Все се москальство лежить на їх, як на волу сідло. Левиц. І. 313.
Понатискатися, -каємося, -єтеся, гл. Натолпиться. У кормчу понатискалось людей. Н. Вол. у.
Прибочний, -а, -е. Боковой. Н. Вол. у.
Смітник, -ка, м. Мѣсто, куда сбрасываютъ соръ, мусоръ. Ум. смітничо́к. Найшла на смітничку ложку та в тин устромила.
Таврот, -та, м. Родъ дѣтской игры. Шейк.
Читець, -тця, м. = читач. Ном. Од видавця, І.
Чортиця, -ці, ж. Чертовка. Кіевск. у. Драг. 49. К. ПС. 148.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПОВЕСНІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.