Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опазолитися

Опазолитися, -люся, -лишся, гл. Обвариться щелокомъ. Вх. Зй. 44.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 54.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПАЗОЛИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПАЗОЛИТИСЯ"
Бездіяльний, -а, -е. Бездѣятельный. Башт. 159.
Бердов, -ви, бердова, -ви, ж. = берда. Желех.
Дивува́ти, -ву́ю, -єш, гл. 1) Удивлять. 2) Удивляться. Ви йому не дивуйте: в його така повичка. Н. Вол. у. Нема чого дивувати, така була й її мати. Мет. 235. Ди́вом дивува́ти. Cм. Диво.
Корівка, -ки, ж. Ум. отъ корова. 1) Коровка. Покидали й хати, і маленьких діток, і поросяток, і птицю, і корівок. Кв. II. 85. 2) Самка жука носорога (oryctes). Мнж. 183.
Носяка, -ки, м. Ув. отъ ніс.
Пеня, -ні́, ж. 1) Напасть, бѣда. По п'ятінках заробляла, щоб шовкову хустку придбати та сю пеню звязати. Тепер на тебе пеня напала, що не всіх пов'язала. Кв. Така нам лучилася пеня! Як на ту пеню і шати приходять. Оце пеня! 2) Придира, привязчивый человѣкъ. Пеня московська. Чуб. І. 267. 3) мати на пеню. Имѣть причину для ссоры. Я з тобою не маю нічого на пеню. Ном. 4) пеню волокти на кого. Обвинять напрасно, взводить на кого что. Хиба я буду на себе пеню волокти.
Пихиць! меж. для выраженія пиханія, толканія. А він підскочив та пихиць її! Так і заноричилась. Черниг. у.
Пішаниця, -ці, об. Пѣшій человѣкъ. Два брати кінних, а третій брат менший, піша пішаниця. АД. І. 106.
Половня, -ні, ж. Мѣсто куда ссыпаютъ полову.
Стягнути, -гну́, -неш, гл. = стягти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПАЗОЛИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.