Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оник

Оник, -ка, м. Нуль. Кон. Ар. 2. Св. Л. 20.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 54.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОНИК"
Гук I меж. Подражаніе сильному, звуку.
Ді́яння, -ня, с. Дѣланіе.
Запи́нка, -ки, ж. Запинка, остановка.
Огавно нар. Сильно, очень. Огавні ся хвалил. Вх. Уг. 255.
Повідач, -ча, м. Разсказчикъ. Ном. № 12871.
Пообступати, -па́ю, -єш, гл. Обступить (во множествѣ).
Скреготня, -ні, ж. = скреготання. Там буде плач і скреготня зубів. Єн. Л. ХІІІ. 28.
Тевкання, -ня, с. Ѣда съ жадностью и съ чавканьемъ. Шейк.
Угайство, -ва, с. = угайка. Оце нам угайство тіки, це б дома що вробив, а то сиди отутенька, дожидайсь старшини. Черн. г.
Широченький, -а, -е., Ум. отъ широкий. Широченько, нар. Ум. отъ широко.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.