Бутіти, -чу́, -ти́ш, гл.
1) Ревѣть глухо, похоже на звукъ бу, мычать. Бугай бутить. Худоба бутить, бо нероблена.
2) Гудѣть, глухо кричать. Бач, як бутять (співали парубки), аж сюди чутно.
Двоє́м нар. Вдвое. Ще двоєм стільки їхати.
Кардинал, -ла, м. Кардиналъ. Як тая Ченчіо колись убили батька — кардинала.
Качор, -ра, м.
1) = качур.
2) мн. = качористі вилочки.
Наму́ляти, -ляю, -єш, гл. = намулити.
Оттак нар. Вотъ такъ, вотъ такъ то. Оттак Вовчок жене ляхів повчок. Оттак! не бродячи качку піймав. оттак-пак. Вотъ такъ то, вотъ какъ. Чого це ти, о. Хведор, взявся на своїх дочок? Вони ж дурно не їдять твого хліба... — Оттак-пак! Ба ще б посідали та руки поскладали. Ум. оттакеньки, оттакечки.
Попідгортати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и підгорнути, но во множествѣ.
Рожаний, -а, -е. 1) Розовый.
2) Мальвовый.
Руб II, -бля, м. = II. Рубель. У людей шаг скаче, а в скупого руб плаче. Не май сто рублів, а май сто друзів. Ум. рублик.
Стоян, -на, м. 1) Стоянъ въ постройкѣ. Тепер становлять хати на стоянах, а колись на лежнях. 2) Дверной косякъ. 3) Большая деревянная бочка на винокуренныхъ заводахъ. 4) Стоячій улей. 5) = стояк 1. 6) Большая лужа, оставшаяся послѣ разлитія воды? Понад дунаями вода стоянами. 7) Раст. = смердючка. Ум. стояно́к.
