Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

окраєць

Окраєць, -йця, м. Горбушка хлѣба. Ззів окраєць хліба. Ном. № 12217. Ум. окрайчик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКРАЄЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКРАЄЦЬ"
Бичовий, -а, -е. Припряженный въ добавленіе. Cм. бичувати 1.
Валюшний, -а, -е. Сукновальный.
В'язільниця, -ці, ж. = в'язальниця. Юрба в'язільниць молодих. Щог. Сл. 103.
Заде́рти Cм. задирати.
Здо́рово нар. 1) Здорово. 2) Сильно, очень. Перестав і мишей ловить, а колись здорово ловив. Рудч. Ск. І. 25. Здорово боялись. ХС. IV. 37.
Кумелем піти. Перекувыркнуться. О. 1861. XI. Свид. 35. Cм. комель.
Курдимон, -ну, м. Кардамонъ. Гнав пінную на курдимон. Мкр. Г. 69.
Стикати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Смыкать. Сії ночі й очей не стикав. 2) Сходиться, смыкаться. Кінці з кінцями не стикають. Ном. № 9867. Cм. стикатися 2. 3) Сваливать, сворачивать. Все на його стикає. Ном. № 10865. Кажу: йди в поле, а він стикає на Петра, — нехай той іде. Камен. у.
Суканка, -ки, ж. 1) Толстыя нити для в'ятіра. Новомоск. у. 2) У рыболововъ: родъ веретена съ кружкомъ для свертыванія тонкихъ веревокъ. Одесс. у.
Тілки, тілко = тілько. Сорок бочок наготовили, а тілко у одну насипали оливи. Рудч. Ск. II. 150.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОКРАЄЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.