Вітровий, -а, -е. Вѣтряный. Чи на вітровому морі, чп на суходолі?
Дарі́жний, -а, -е. Подаренный, даровой. Пан дав йому десятину землі навічне, подарував йому. Так він на тій даріжній землі розвів садок.... Той садок його, бо земля даріжна.
Злиняти, -ня́ю, -єш, гл. Слинять, полинять. Біле личко, чорні брови повік не злиняють.
Легко нар. Легко, легковѣсно; незатруднительно. Інший легко робить, а хороше ходить. Біда здибає легко, а трудно її збутися. Легко йому лежати, пером землю держати. (Пожеланіе покойнику). Легко йому дихать! (Благожеланіе). Щоб тобі так легко дихать! (Проклятіе). Ср. ст. ле́гше и ле́кше. Ум. леге́нько, леге́сенько. Піди собі тихенько і легенько з хати. Нехай тобі зозуленька, мені соловейко, нехай тобі там легенько, де моє серденько. Нехай йому легенько згадається, де він у світі повертається. За помилки Зося легесенько скубла його за вухо. Ой як легесенько перстнику да котитися, а ще й легше, легше молодому та женитися.
Лу́скати, -каю, -єш, сов. в. луснути, -ну, -неш, гл. 1) Трещать, треснуть. Шевська смола на дратві буде лускати. 2) Только не сов. в. = лузати. Кабачки лускати. Узяв на шаг насіння і лускаючії пішов за своїм ділом. 3) Хлопать, хлопнуть. Прилетіла гуска, крилечками луска. Дверима луснути. 4) Лопаться, лопнуть, трескаться, треснуть. Очкур луснув. Морда як не лусне. Жартуй, глечику, поки не луснув. а бодай ти луснув! Чтобъ ты околѣлъ! 5) Ударять, ударить, хватить.
Побудувати, -ду́ю, -єш, гл. Построить. Побудували литвини церкву. Опочивав сном тихим, безпробудним, як сплять царі і дуки імениті, що помники собі побудували.
Простовисний, -а, -е. Вертикальный.
Псяюха, -хи, ж. Бранное слово: собачья кровь. Купив козак Олені заушниці зелені, як причепим до уха — яка ж гарна псяюха. Ум. псяюшка.
Фіровщина, -ни, ж. Штука скота (или деньги для покупки овцы), которая дарится крестнымъ отцемъ и матерью своему крестнику. .
Шкрябати, -баю, -єш, гл. Скресть, царапать.
