Збочи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Лечь на бокъ, прилечь. Я не сплю, а так збочився, бо нема що робити.
Зцілятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. зціли́тися, -лю́ся, -лишся, гл.
1) Соединяться въ одно цѣлое; срастаться, срастись. Взяв ту воду, помазав нею шматки царенка, — вони й зцілились.
2) Исцѣляться, исцѣлиться. Почула вона в тілі, що зцілилась від недуги.
Наволочи́тись, -чу́ся, -чишся, гл. Вдоволь побродяжничать.
Пожилиця, -ці, пожиличка, -ки, ж. Жилица, квартирантка.
Пообертати, -тію, -єш, гл. То-же, что и обернути, но во множествѣ. Хто ж це мені глечики пообертав?
Пухлятина, -ни, ж. Опухоль. Рослину живокість добре класти од пухлятини.
Справуватися, -вуюся, -єшся, гл.
1) Вести себя, поступать. Піду у світ, а як я ся буду справувати? буду я собі мужа глядати.
2) Справляться, управляться. Зося була дуже рада, що мати так добре скрізь справувалась.
3) — з ким. Тягаться съ кѣмъ, судиться, доказывать, искать свои права. Справується за мішок. Справувались ми, справувались з Іваном та й пішли.
Стук II, -ку, м. Стукъ. у стук стукати. Сильно стучать. У стук серце стукало.
Темрява, -ви, ж. Мракъ, темнота, тьма. Роскинеш темряву — і ніч настане. Очі згасли, і всю душу темрява окрила. тьма-те́мрява. Безчисленное множество. Там він бачив, крий Боже, яку тьму-темряву всякої, превсякої птиці.
Шкапійка, -ки, ж. = шкапина. Завів Лейба й пару шкапійок.
