Гвоздик, -ка, м. 1) Раст. а) Гвоздика, Dianthus. (Вінки) з гвоздите та чорнобривців. б) мн. Tagetes erecta L. Tagetes patula L. 2) Пряность: гвоздика, caryophyllus aromaticus. Ум. гвоздичок.
Дави́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Давиться. Не дуже й жує, так цілком і ковтає, аж давиться. Трохи був на смерть не подавився. А Петро йому й каже: се тобі, старче, так Бог зробив за те, щоб другому не бажав давитись.
Догля́діти Cм. Доглядати.
Зво́зитися, -жуся, -зишся, сов. в. звезти́ся, -зу́ся, -зе́шся и звози́тися, -жу́ся, -вишся, гл. Сваживаться, свозиться. Ще дівчина Богу не молилась, козакова пшениця звозилась.
Змикнути, -ну́, -не́ш, гл. Увернуться, отскочить въ сторону, убѣжать. Хотів ударити чорта, а тий (= той) змикнув, і кий ударився об камінь.
Надожда́ти Cм. наджидати.
Пантелик, -ку, м. Въ выраженіи: збити з пантелику. Сбить съ толку. Ізбий Енея з пантелику. Зовсім збила його з пантелику.
Печарка, -ки, ж. = печериця.
Татуняти, -няю, -єш, гл. Часто упоминать въ разговорѣ слово татуньо.
Чурком нар. = дзюрком. Ненька.... лиш заплакали гіренько та утирають собі кров, що так і пішла з них чурком.
