Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Берлина, -ни, ж. Рѣчное судно: берлина, барка (по Днѣпру). О. 1861. XI. 109. Ум. берлинка. Кілька дубів і берлинок з кавунами, бичувалося по Дніпру. Левиц. Пов. 273.
Догла́джувати, -джую, -єш, сов. в. догла́дити, -джу, -диш, гл. Доглаживать, догладить.
Лимаре́нко, -ка, м. Сынъ шорника. У перетику ходила по опеньки, лимаренка полюбила молоденька. Шевч. 540.
Молда́ва и Молдова, -ви, ж. Молдавія. Камен. у.
Перепочити Cм. перепочивати.
Пляц, -цу, м. 1) Площадь. Св. Л. 137. 2) = плець. Гн. II. 66; І. 132. 3) Крестьянскій надѣлъ: поле въ 3 руки и огородъ вмѣстѣ. Староб. у. 4) Мѣсто для поединка. Ідуть вони на мідний пляц битися. Чуб. II. 209. видали собі пляц. Вызвали другъ друга на бой. Гн. II. 219.
Розславляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розславити, -влю, -виш, гл. Разглашать, разгласить. Хтось цікавий підхопив та розславив по селу — от і поговір став недобрий. МВ. ІІ. 181.
Сповідати, -да́ю, -єш, гл. Исповѣдывать: а) — кого́. Піп сповідає вже останнього, б) — що. Той молиться, сповідає гріхи перед братом. Шевч.
Теплість, -лости, ж. Теплота. Шейк.
Цеглястий, -а, -е. Кирпичнаго цвѣта.