Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бливесенько, нар. Ум. отъ близько. Приступи близенько. Чуб. ІІІ. 45.
До́шка, -ки, ж. 1) Доска. Не тра, мати, не тра, мати, попа турбувати: чтирі дошки, сажень землі, то й буду лежати. Чуб. III. 154. 2) Родъ скамьи въ водѣ возлѣ берега, на которой женщины моютъ бѣлье и пр. Ой на річці та на дощечці, там дівчина та полощеться. Мет. 118. 3) Лопасть руля у плота. Cм. керма. Шух. І. 181. 4) Су́дна до́шка? Пам'ятатиме до нових віників і до судної дошки, покуль аж пороху на очі насиплють. Ном. № 3645. Ум. до́щечка. Ном. № 5227.
Муселе́ць, -льця́, м. 1) Напитокъ: вареный медъ, также разведенный медъ, настоянный на ягодахъ, съ которыхъ слита наливка. Маркев. 170.
Намаща́ти, -ща́ю, -єш, гл. = намащувати. Чимсь треба намащати оцю виразку, то вона швидче загоїться, — лоєм, чи що б то. Канев. у.
Перевчати, -ча́ю, -єш, сов. в. перевчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Выучивать, выучить, переучить многихъ. Самому всіх не перевчить. Гліб. 2) Переучивать, переучить выученное наново. 3) Переучивать, переучить чрезъ мѣру.
Підростяк, -ка, м. = підсвинок. Вх. Лем. 449.
Поприпалювати, -люю, -єш, гл. Прижечь (во множествѣ).
Потугішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться туже.  
Тростка, -ки, ж. Ум. отъ трость.
Убожати, -жаю, -єш, гл. Бѣднѣть.