Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

озимина

Озимина, -ни, ж. Озимь. Грин. III. 635. Він з осени віддав людям землю: так за отту озимину, що вони посіяли, ми взяли грішми. Павлогр. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 45.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗИМИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗИМИНА"
Бучина, -ни, ж. Буковое дерево. Скажи зробити буковую труну. — Де ж тобі. мила, бучини узяти? Чуб. V. 631.
Куркуль, -ля́, м. Пришлый, захожій изъ другой мѣстности человѣкъ, поселившійся на постоянное жительство. Екатер. г. Залюбовск. Слов. Д. Эварн. Въ Чигир. у. — прозвище, даваемое въ насмѣшку мѣщанами казакамъ черноморцамъ.
Нехибкий, -а́, -е Стойкій. А не погнувся, як твердий дуб, Тарас Шевченко, встояв на своїх ногах до кінця щирим нехибним українцем. Хата. XXI.
Перебуватися I, -ва́юся, -єшся, сов. в. перебутися, -будуся, -дешся, гл. Обходиться, обойтись. Може тобі борошна? — Та я й своїм перебудусь. Викрутнями перебувається. Ном. 817.
Перевінчатися, -ча́юся, -єшся, гл. Обвѣнчаться.
Позаплішувати 2, -шую, -єш, гл. То же, что и заплішити, но во множествѣ.
Прачик, -ка, м. 1) Ум. отъ прач. 2) Головастикъ. Н. Вол. у.
Смішливий, -а, -е. Любящій посмѣяться. МВ. (О. 1862. III. 57). Давно вже він не бачив свого смішливого приятеля. К. ЧР. 21.
Сороченька, -ки, ж. Ум. отъ сорочка.
Торохтіння, -ня, с. Стучаніе, громыханіе.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЗИМИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.