Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гри́виця, -ці, ж. = Грива 3. Драг. 243.
Істнісінький, -а, -е.
Наниза́ти Cм. нанизувати.
Панянин, -на, м. = пан. Встрѣчено только во мн. ч. въ слѣд. пѣснѣ: Як поїдемо через селейко, скажут селяне: «їдут міщане». Як поїдемо через містейко; скажут міщане: «їдут паняне». Гол. II. 93.
Паша, -ші, ж. 1) Кормъ для скота, подножный кормъ. Та солома ще може піде й на пашу. Зміев. у. Ой коні наші сиваші, чи були ви на паші? Мет. 218. Займи нашу телусю та пожени на. пашу, на панську толоку. ХС. II. 192. Да корівка ваша вже стара. — Ні, не стара; яка вона стара? всього сьома паша. О. 1862. VII. 90. 2) Наживка для удочки. Шух. І. 226.
Понапорювати, -рюємо, -єте, гл. То-же, что и напороти, но о многихъ. Понапорювавши гороху повні пазухи, ідуть собі, горох їдять. Св. Л. 140.
Розгуторитися, -рюся, -ришся, гл. Разговориться, разболтаться. Між людьми рідко-рідко коли розгуториться, та й то ще не з усяким. Сим. 228.
Сосунець, -нця, сосуно́к, -нка, м. Дѣтенышъ, сосущій матку.
Споганюватися, -нююся, -єшся, сов. в. споганитися, -нюся, -нишся, гл. Изгаживать, изгадиться, испортиться.
Умисел, слу, м. Мысль. Став лях бутурлак дорогії напитки пити-підпивати, стали умисли козацьку голову клюшника розбивати. АД. І. 212.