Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бражка, -ки, ж. Ум. отъ брага.
Вибійка, -ки, ж. Набивная ткань. Котл. Ен. І. 21. Вас. 192.
Вудок, -дка, м. = вудвуд. Вх. Пч. II. 15.
Засні́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. засніти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Зарождаться, зародиться. і не засніти́лось на це (кому́). Нѣтъ этого и признаковъ, и не начиналось. Минуло їх (років) аж п'ять, а на щастя сиротам і не заснітилось. Св. Л. 112. 2) Покрываться, покрыться головней зерновой (Uredo segetum). Збіжжя засмітилося. Вх. Пч. І. 13. 3) Закупориваться, закупориться (о гнойной ранѣ), забиться гноемъ. Оце рана заснітилася, так гній і не витіка. Лебед. у. Нарве палець, витече трохи гною, знов заснітиться та й болить. Лебед. у. Засмітився гній У вусі.
Криворотий, -а, -е. Съ кривымъ ртомъ. Баба бридка криворота. Котл.
Обстрижчини, -чин, ж. мн. Обрядовая первая стрижка ребенка по истеченіи перваго года его жизни. Мил. 31.
Спити, -ся. Cм. спивати, -ся.  
Теща, -щі, ж. Теща. Жінка для совіщу, теща для привіту, матінка рідна лучче всього світу. Ном. Ум. те́щенька, тещечка. Грин. ІІІ. 396.
Удвуконь нар. Парой лошадей. Котить удвоконь. МВ. (О. 1862. III. 46).
Чиренка, -ки, ж. = чиранка. Вх. Пч. II. 8.