Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Галахура, -ри, об. Насмѣшливое прозваніе лица духовна го званія или его домочадцевъ. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Грушшя́, -шя́, с. соб. Груши (деревья и плоды). О. 1861. X. 27.
Гуро́чковий, -а, -е. Одна изъ разновидностей зеленаго цвѣта (о матеріи). Який очіпок до лиця: чи гурочковий, чи кумачевий, чи квітчастий. Г. Барв. 338.
З'є́дник, -ка, м. Соучастникъ, соучастникъ въ предварительномъ соглашеніи, заговорѣ. Хиба ми які з'єдники, хай Бог милує, хиба ми змовилися, що ви нам віри не ймете. Лубен. у. (В. Леонтов).
Карбівник, -ка, м. = карбівничий 1.
Ляментува́ти, -ту́ю, -єш, гл. и пр. = лементувати и пр.
Маго́ник, -ка, м. Раст. Ledum palustre. Вх. Пч. I. 11.
Нурта, -ти, ж. Пучина, бездна.
Позасинати, -на́ємо, -єте, гл. Заснуть (о многихъ). Позасинали ченці, а Танський не спить. О. 1861. VIII. 30.
Поодц.. Cм. повідц..