Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

одновірець

Одновірець, -рця, м. Единовѣрный, той же самой вѣры человѣкъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 41.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДНОВІРЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДНОВІРЕЦЬ"
Ата́ман, -на, м. и др. = Отаман и др.
Білуватися, -луюся, -єшся, гл. Принаряжаться, прихорашиваться. Вийду в чорному — скажуть: лінується; вийду в білому — скажуть: білується, за своїм милим ні кришки не журиться. Чуб. V. 862.
Глибочень, -ні, ж. = глибочина.
Досту́кування, -ня, с. Достукиваніе.
Заги́рити, -рю, -риш, гл. Утратить, растратить. Напірне маєток. Вх. Зн. 18.
Келієчка и келійка, -ки, ж. Ум. отъ ке́лія.  
Незмога, -ги, ж. Невозможность. Сінешних (дверей) незмога й відчинити. Г. Барв. 21.
ОббризькатиCм. оббризькувати.
Перецарювати, -рюю, -єш, гл. Окончить царствовать, господствовать.
Причапрячити, -чу, -чиш, гл. Привести въ порядокъ. Нужа напала дитину, то я її причапрячила — обстригла та прибрала. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОДНОВІРЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.