Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Глушник, -ка, м. Раст. = глушиця. Вх. Пч. ІІ. 32.
Зако́пувати, -пую, -єш, сов. в. закопа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Закапывать, закопать, зарывать, зарыть. Убили його та й закопали під яблунею. Рудч. Ск. І. 157. Нехай в'яне, поки закопають. Шевч. 12. Бодай тебе, мій миленький, в землю закопали! Лавр. 107. А під котрою ж то вербою ви, діду, закопали гроші? Левиц. І. 99. 2) Вкапывать, вкопать, врывать, врыть. Скажімо ся поховати, ще й хрест закопати. Чуб. V. 209.
Збі́рний, -а, -е. 1) Сборный. 2) — ти́ждень. Первая недѣля поста.
Збря́зкнути, -ну, -неш, гл. Скиснуть (о молокѣ). Як через ніч постоє (молоко), то збрязкне. Камен. у.
Колиба, -би, ж. 1) Пастушій шалашъ. Желех. 2) Зимнее жилище древорубовъ-гуцуловъ; строится въ формѣ восьмиугольника, безъ оконъ и потолка, съ отверстіемъ въ верхушкѣ пирамидальной крыши для прохода дыму. Шух. I. 173, 174. Ум. коли́бочка. Добре тому то Бог дає, що на горі конарь має, а в долині колибочку, серед села фраєрочку. Гол.
Мишода́в, -ва, м. Названіе кота. Хвостаті мишодави. Мир. ХРВ. 112.
Нали́зник, -ка, м. Родъ женской одежды. Вона по донському нализники носить. О. 1862. VIII. 33.
Притирювати, -рюю, -єш, сов. в. притирити, -рю, -риш, гл. Притаскивать, притащить. Онисько кашовар щербу притирив ваганами. Мкр. Г. 4. Притирив оберемок дров. Драг. 163.
Розмивати, -ва́ю, -єш, сов. в. розмити, -мию, -єш, гл. Размывать, размыть, подмывать, подмыть. Прудка ріка береги розмиває. Ном. № 5574. Нехай мої руці поїдять гадюці, а білеє тіло вода розмиє. Грин. III. 266.
Тісник, -ка́, м. = тесля. Ой як ми будем до одної ходити, наймімо собі тісника домовину зробити. Чуб. V. 1079.