Балка, -ки, ж. Степной оврагъ. Вовки по тернах, по балках жовту кість жвакували. Дума. Вийшов в поле геть од шляху, у балку спустився. Ум. балочка.
Духі́вня, -ні, ж. = духівниця.
Му́жній, -я, -є. 1) Мужній, принадлежащій мужу. Хто такий у світі зору засипляє: чи молода дівчинонька, чи бідная удівонька, чи мужняя жона? 2) ж. Замужняя. Сі баришні як би були мужні, то б їм землі треба. 3) Мужественный. З молодого хлопця починає виходити мужній, дорослий чоловік. Вона почула його гарячу мужню руку під своєю рукою. 4) Мужественный, смѣлый, обладающій мужествомъ.
Під'язичниця, -ці, ж. Родъ дѣтской болѣзни.
Получчати, -чаю, -єш, гл. Улучшиться, сдѣлаться лучше. Упивались і чужої, і своєї крови, а получчали?
Помік, моку, м. Конопля, намоченная въ рѣкѣ. Старшина звелів помоки повитягати з річки, а то чийсь помік один зостався.
Потемрява, -ви, ж. Пасмурная погода; густой туманъ.
Тихішати, -шаю, -єш, гл. = тихшати. Радюків голос все тихішав.
Цілець, -льця, м.
1) Тотъ, кто прицѣливается. Бери вила та будеш ставить віхи: ти цілець добрий, то попадеш примо.
2) Большая каменная глыба.
Шмагонути, -ну, -неш, гл. Съ силой стегнуть, хлестнуть. Мене як шмагоне щось лозиною. Як шмагоне його (батогом).