Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Біжачий, -а, -е. = Бігучий. Голосочок був у неї наче струмочок прудко біжачий. МВ.
Важенний, -а, -е. Очень тяжелый. Важенна палиця. Най одягнеться в сирітське гірке нарікання, підпережеться вдовицьким важенним зітханням. К. Псал. 257.
Забахурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Пуститься въ развратъ. Ти поїдеш, а жінка забахурує з молодчими.
Котара, -ри, ж. Юрта, шалашъ. І вибрав за царя раба свого Давида, з кошари його взяв од батьковських овечок. К. Псал. 183.
Куя, куї́, м. Понура; брюзга, старый ворчунъ. Вх. Зн. 31.
Мізкува́ння, -ня, с. Размышленіе. К. ЧР. 237.
Наперчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Приправить перцемъ. Желех. Пироги добрі, та начинку дуже наперчили. Харьк. г.
Обвідка, -ки, ж. Ободокъ, каемка (на узорахъ). Харьк.
Одновірець, -рця, м. Единовѣрный, той же самой вѣры человѣкъ. Желех.
Угу меж. Имѣетъ утвердительное значеніе: да. Стор. I. 15.