Ата́сь! меж. См. Тась.
Водносталь нар. Въ одну нить.
Здорове́сенький, -а, -е. Ум. отъ здоро́вий.
Криття, -тя́, с. Покровъ, верхъ платья. Не знаю, що в криття, що в рукава.
Невзгодина, -ни, ж. Невзгода. От же й пройшли-ізійшли злиї невзгодини. Слово это находится въ фальсифицированной думѣ «Битва Чигиринская», напечатанной впервые Срезневскимъ
Побгати, -бгаю, -єш, гл.
1) Полѣпить, подѣлать. Як побгають перепійці, борону, то тоді садовлять їх у піч. Прихвачусь мерщій до тіста, пироги побгаю.
2) Скомкать; сложить (напр. ткань). У нас коники посідлані стояли, у нас жупани побгані лежали.
Помірати, -ра́ю, -єш, гл. Умирать. Ой прощай, світе ясний, прекрасний, тяжко на тобі жити; а тяжче, важче молоденькій не нажившись помірати.
Путивець, -вця, м. Проселочная дорога. Сидять на дорозі аж дванадцять вовків.... Сидять рядком по путивцю, наче ждуть мене. Ум. пути́вчик.
Снище, -ща, с. = сон 2. Снилось снище. Еней заснув і бачить снище.
Сторонній, -я, -є. Посторонній, чужой. Стороннії люде.
