Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брязкотіння, -ня, с. = брязкіт. Желех.
Замо́жний, -а, -е. Зажиточный, состоятельный. Родич мій був хазяїн заможний, хлібороб. МВ. ІІ. 75. Зізвав к собі панів вельможних, старих, чиновних і заможних. Котл. Ен. IV. 49., Ум. заможненький. Заможненька була дівчина. Г. Барв. 449.
Ли́бець, -бця, м. Нищій, собиратель милостыни. Грин. II. 180.
Мушарка, -ки, ж. Раст. Мухоморъ, Agaricus muscarius L. Вх. Зн. 38.
Новобранка, -ки, ж. Новенькая, новичекъ-женщина. Дітвора сипнула з хати зустрічати новобранку-товаришку. Св. Л. 79.
Одубіти, -бію, -єш и оду́бти, -бну, -неш, гл. 1) Окоченѣть, замерзнуть. Під таку хвижу не одно одубіє не тілько п'яне, а й тверезе. О. 1861. V. 72. 2) Умереть, околѣть. Був батько, та одубів. Ном. стр. 39. Опівночі нагайка шуміла, а к світові мила одубіла. Чуб. V. 729.
Пахущий Cм. пахучий.
Позасмолювати, -люю, -єш, гл. Засмолить (во множествѣ). Мабуть дороге дуже вино, що пляшки позасмолювані. Кіевск. у.
Приожеледитися, -диться, гл. безл. Наступить гололедицѣ. Міусск. окр.
Фарба, -би, ж. = краска. Брали поетичні фарби.... з того, що бачили перед собою. Левиц. І. Світ. 11. Cм. хварба.