Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигукувати, -кую, -єш, сов. в. вигукнути, -ну, -неш, гл. Выкрикивать, выкрикнуть, вскрикнуть. Ідуть вози із-за гори вискрипуючи, а за ними чумаченьки вигукуючи. Рудч. Чп. 48.
Гребе́льний, -а, -е. Относящійся къ плотинѣ, плотинный.
Звіздови́й, -а́, -е́ Звѣздный. Срібная грива груди покриває, звіздові очі далеко вадять. Чуб. III. 289.
Кашевок, -вка, м. зоол. Hypudaeus arvalis. Шух. І. 22.
Нага́вкати, -каю, -єш, гл. Налаять.
Напла́катися, -ла́чуся, -чешся, гл. Наплакаться. Як зійдуся з ким любилась, наплачуся стиха. Чуб. V. 224.
Поперехрищуватися, -щуємося, -єтеся, гл. То-же, что и перехреститися, но о многихъ.
Пропахати, -хаю, -єш, гл. Пропитать запахомъ, надушить. Пропахаєте ладаном і хати, й одежу. Левиц. І. 403.
Рішити, -ся. Cм. рішати, -ся.
Урунитися Cм. урунюватися.