Відростати, -таю, -єш, сов. в. відрости, -ту, -теш, гл. Отростать, отрости. Як відростала чуприна, то закручували її за вухо.
Городя́нка, -ки, ж. Горожанка. Вона собі городянка, міщанка. Ум. Городя́ночка. Я з Київа кияночка, а з города городяночка.
Дряпі́жник, -ка, м. 1) Хищникъ, грабитель. 2) Взяточникъ, обдирало.
Клюка, -ки, ж.
1) Палка съ крючкомъ, крюкъ. Коли жиди Христа мучили, на роспятію гей роспинали, клюков за ребра гей розбивали.
2) клюки́ робити = ключкувати.
Лихтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Сгружать часть груза для облегченія судна.
Мари́на, -ни, ж. 1) Раст.: a) Pyrethrum corymbosum. б) Anthiems nobilis. 2) Рыба Barbus fluviatilis.
Натовкти, -вчу, -че́ш, гл.
1) Натолочь.
2) Побить. Не раз, не два головоньку натовче.
Попідрівнювати, -нюю, -єш, гл. Подравнять (во множествѣ).
Провалювати, -люю, -єш, сов. в. провалити, -лю, -лиш, гл. Проламливать, проломить, пробивать, пробить. А ні каменя не дадуть голову провалити.
2) Наваливать, навалить.
Стіжечок, -чка, м. Ум. отъ стіг.
