Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Варка, -ки, ж. Рыбья голова. МУЕ. І. 48. (Добруджа).
Виволікати, -каю, -єш, сов. в. виволокти, -лочу, -чеш, гл. Выволакивать, выволочь, вытаскивать, вытащить. Насилу вправилась із вовком, виволікати поможи! Алв. 86. Що написано пером, того не виволочеш волом. Ном. № 7383.
Домуро́вуватися, -ро́вуюся, -єшся, сов. в. домурува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. 1) Достраивать, достроить до чего. 2) Быть достраиваемымъ, достроеннымъ.
Дото́плювати, -люю, -єш, сов. в. дотопи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Оканчивать, окончить расплавку чего на огнѣ. 2)піч. Оканчивать, окончить топить въ печкѣ
За́міль, -лі, ж. Отмель.
Павучина, -ни, ж. = павутина. Гн. I. 99.
Пооблизувати, -зую, -єш, гл. Облизать (во множествѣ). І ложки пооблизували, такий добрий кісіль. Кіевск. у.
Причапрячити, -чу, -чиш, гл. Привести въ порядокъ. Нужа напала дитину, то я її причапрячила — обстригла та прибрала. Зміев. у.
Рунце, -ця, с. Ум. отъ руно.
Сподіватися, -ва́юся, -єшся, гл. Ожидать, надѣяться. Слави-пам'яти сподівалась. ЗОЮР. І. 19. Не сподівайтесь, мати, сина з походу вже довіку. Макс. (1849), 110.