Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бал, -лу, м. Балъ. Рудч. Ск. І. 9. Ум. балок. Бувають у нас і балки, то в господу закликають музику О. 1862. IV. 90.
Вахмайстер, -стра, м. Вахмистръ. Гол. І. 145.
Відмолодити, -джу, -диш, гл. 1) Вернуть молодость. 2) О тѣстѣ: сдѣлать мягче.
Дідува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Быть дѣдомъ; жить дѣдомъ. Ми будемо дідувати по пасіках тихо. К. Досв. 125. 2) Нищенствовать. 3) Быть сторожемъ на бахчѣ. Оце ти дідуєш у Грицька на бакші? Волч. у. Оце я на баштані дідую. Лебед. у.
Дова́дити, -важу, -диш, гл. 1) Досадить. До того мені доводив, що вже й вадити більш ні в чім. Зміев. у. 2) Пріучить. Доводив хлопця до горілки. Харьк.
Зацвісти́ Cм. зацвітати.
Поранина, -ни, ж. Уборка, приборка; стряпня. Н. Вол. у.
Пригаяти, -гаю, -єш, гл. Задержать, заставить опоздать. Пригаяв ти нас. Полт. г.  
Пустеля, -лі, ж. Пустыня.
Скляриха, -хи, ж. Жена стекольщика.