Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Догла́джувати, -джую, -єш, сов. в. догла́дити, -джу, -диш, гл. Доглаживать, догладить.
Заго́куватися, -куюся, -куєшся, гл. Заикаться. Угор.
Замо́чок, -чка, м. 1) Ум. отъ замо́к. 2) мн. см. ритки. МУЕ. III. 20.
Затуля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. затули́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Закрываться, закрыться; заслоняться, заслониться. Не плач, мила, миленька, не журись, хоть обома долонями затулись. Чуб. V. 669. Дівчина, затулившись руками, ридає. МВ. ІІ. 41. Хоч і п'є і б'є, та менше. Я візьму, та дитиною й затулюся. Г. Барв. 283.
Низовець, -вця́, м. Запорожскій казакъ. К. ЧР. 137.
Одягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. одягтися, -гнуся, -нешся, гл. Одѣваться, одѣться. Одягаєшся як попів челядник. Ном. стр. 218. Один чоловік одягавсь у кармазин. Єв. Л. VI. 19.
Стрижча, -чати, с. = стригун. Ум. стрижчатко. Рудч. Ск. І. 88.
Уряджати, -джаю, -єш, сов. в. урядити, -джу, -диш, гл. Устраивать, устроить. Cм. уряжати.
Цілюрник, -ка, м. Цырюльникъ. Жид, цілюрник лазаретний. Котл.
Чашовина, -ни, ж. Верхняя часть ярма, лежащая у воловъ на шеѣ. Рудч. Чп. 250. Чуб. УН. 405.