Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. вигріти, -грію, -єш, гл. Грѣть, пригрѣвать, пригрѣть, согрѣть. Вигрів гадину за пазухою. Ном. № 4606. Волики, стоя біля тину, знай вигрівають свої боки. Греб. 400. Після дощу, коли хмара за гору засувається, і сонечко от-от має вигріти. Св. Л. 26.
Завда́леки нар. = завдальшки.
Пасистий, -а, -е. Полосатый. Бач, яке пасисте полотно.
Підмантачити Cм. підмантачувати.
Поволоцьки нар. Волоча. Як піймав ню за коси та поволоцьки через подвірря. Камен. у.
Росповідати, -да́ю, -єш, сов. в. росповісти, -вім, -віси, гл. Разсказывать, разсказать. Усе, що бачила, я їм росповіла. Гн. II. 65. Росповідаю йому, де я служу. МВ. І. 19.
Святець, -тця, м. 1) Святой. КС. 1882, XII. 625. 2) Придорожный памятникъ съ статуею святого.
Скакання, -ня, с. 1) Скаканіе, прыганіе. 2) Танцы. 3)в гречку. Любовная связь (внѣ брака). К. ЧР. 274.
Спрямуватися, -муюся, -єшся, гл. Взять направленіе. Вітер спрямувався з заходу. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Товариш, -ша, м. 1) Товарищъ. Гусь свині не товариш. Шейк. 2) Членъ общества, участникъ предпріятія. Вас. 155. Ум. товаришок.