Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Воларити, -рю, -риш, гл. Быть пастухомъ воловъ. Вх. Зн. 7.
Двіро́чок, -чка, м. Ум. отъ двір.
Каверзниця, -ці, ж. Проказница. Пішла по хаті вихилятись, а за нею й друга каверзниця — Секлета. Де й сльози поділись — усі в сміху. Г. Барв. 47.
Ло́вний, -а, -е. = лівний. Харьк.
Обсікати, -ка́ю, -єш, сов. в. обсікти, -січу, -че́ш, гл. 1) Обсѣкать, обсѣчь. 2) = обполювати, обполоти. Обсікают бульбу. Вх. Зн. 42.
Повожатий, -того, м. = поводарь. Ішов кобзарь до Київа та сів спочивати: торбинками обвішаний. його повожатий. Шевч. 89.
Пообмочувати, -чую, -єш, гл. Обмочить (во множествѣ).
Трьох-зілля, -ля, с. = тройзілля. Покидай, козаче, трьох-зілля копати, потішайся Марусі вінчати. Грин. III. 236.
Цмулити, -лю, -лиш, гл. Пить, тянуть. «Чоловік не скотина, більш відра не вип'є.» І почав знов цмулити, поки, знемігшись, упав без пам'яти на землю. К. ЧР. 291.
Чернеччина, -ни, ж. = чернещина. Вх. Зн. 80.