Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обування

Обування, -ня, с. Надѣваніе обуви, обуваніе. Чого ти, наймитку, так рано встаєш? — Та я то обуванням, то одяганням надолужу. Ном. № 10851. Ум. обуваннячко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 30.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБУВАННЯ"
Бездоганність, -ности, ж. Безупречность. Желех.
Вигріватися, -ваюся, -єшся, гл. Грѣться. З води біжить на пісок вигріватися, з піску — в воду. Левиц. І. 63.
Волочіння, -ня, с. 1) Боронованіе послѣ посѣва. 2) Хожденіе крестьянскихъ мальчиковъ на праздникъ Паски съ поздравленіемъ и пѣніемъ соотвѣтственныхъ пѣсенъ.
Діво́щина, -ни, ж. Имущество, пріобрѣтенное во время дѣвичества. Дівощина зосталась. Черкас. у.
Задвижа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. = задвигтіти.
Княгинечка, -ки и княги́нька, -ки, ж. Ум. отъ княгиня.
Повигноювати, -юю, -єш, гл. = повгноювати.  
Попотягти, -гну, -гнеш, гл. Потащить много. Хай, думає пан, і він попотягне повозку з хамутом та з дугою. Грин. II. 213.
Приплішити, -шу, -ши́ш, гл. = заплішити.
Цуценячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій щенку.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.