Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викоренити, -ся. Cм. викорінюватися.
Їзджалий, -а, -е. О лошадяхъ: ѣзжалый. Сим. 153. Бідкається, де б йому купити на старість їзджалого смирного коня. О. 1861. X. 21.
М'я́тка и мня́тка, -ки, ж. Ум. отъ м'я́та.
Обрипати, -паю, -єш, гл. Оббить, обвалить. Обрипав стіну. Вх. Лем. 441.
Обсушувати, -шую, -єш, сов. в. обсуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Осушивать, осушить. Свіжий вітрець швидко обсушив сльози молодої. Левиц. І. 187.
Піснякати, -каю, -єш, гл. = пісникати. Я п'ятницю перед великоднем піснякала. Лебед. у.
Подзвонювати, -нюю, -єш, гл. Звонить. Ми, Правдичі, усі з давнезних давен подзвонюєм у предківську одвагу. К. ЦН. 159.
Протікати, -ка́ю, -єш, сов. в. протекти́, -течу́, -че́ш, гл. 1) Протекать, протечь, течь. Ой у полю криниченька, вода протікає. Чуб. V. 377. По долинах ріки протікають. Чуб. V. 937. 2) О посудѣ, крышѣ: давать, дать течь. Паша водянка десь у дні протікає. Харьк. г. Треба перекривити клуню, бо вже і в невеликий дощ протікає. Харьк.
Телеграфувати, -фую, -єш, гл. Телеграфировать. Желех.
Угоноба, -би, ж. Удовольствіе, удовлетвореніе. Змалював.... на вгонобу лінивому до історичнього досліду розуму. К. ХП. 37.