Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Байдак, -ка, м. 1) Родъ большого рѣчного судна. Рудч. Ск. ІІ. 28. А нуте, хлоп'ята, на байдаки! Море грає — ходім погуляти. Шевч. Великий тяжко був пожар, — човни і байдаки палали. Котл. Ен. ІІ. 29. 2) мн. байдаки. «Селезни, сбившіеся въ стаи тогда, когда матки водятъ выводки». Мнж. 176. 3) байдаки гонити. (Бѣл.-Нос.) и байдаки бити (Левиц. І.) = байдики бити. Ум. байдачок. Ув. байдачище.
Безсилочка, -ки, ж. Ум. отъ безсилка.
Вистинати, -на́ю, -єш, сов. в. вистинати, -наю, -єш, гл. Вырубать, вырубить. На походах жовніре вистинають зустрічну русь упень. К. Кр. 15. Іван ся схопив, шабельку вихопив, вистинав садок, садок вишневий. Голов.
Відбування, -ня, с. Исполненіе, отбываніе, отработка.
Де́лебі нар. = Да́лебі.
Мі́цька, міцьковий и пр = мицька, мицьковий и пр.
Позалежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Залежаться (о многихъ).
Причастний, -а, -е. Относящійся къ причащенію, къ причастію. причастна молитва. Молитва предъ причащеніемъ. Харьк. у.
Сліп, -па, -пе = сліпий. Чого б і плакав сліп, як би бачив світ. Ном. № 5375.
Смолоза, -зи, ж. Раст. Salix Caprea. Вх. Лем. 467.