Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бретванник, -ка, м. Раст. Trollius europaeus. Лв. 102.
Голосний, -а, -е. 1) Громкій, голосистый, звучный. Отець Хома вага голосний. Шевч. 503. Голосний, як дзвін та дурний, як довбня. Ном. № 6313. Голосна гармата. Шевч. 450. Голосна луна розляглась серед тихої ночі. Левиц. І. 109. 2) Гласный (о звукахъ рѣчи). Левиц. І. 163. О. 1862. І. 67. Ум. голосненький.
Надру́бувати, -бую, -єш, сов. в. надруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Надрубывать, надрубить, подрубывать, подрубить. Як вже надрубав дуже, — дуб похилився. О. 1862. V. 82. 2) Надсѣкать, надсѣчь.
Пасовище, -ща, с. Пастбище. Козаки бідкаються пасовищами. К. Бай. 41. Це наше пасовище, — нехай воли пасуться. Васильк. у.
Перецінювати, -нюю, -єш, сов. в. перецінити, -ню́, -ниш, гл. 1) Переоцѣнивать, переоцѣнить. 2) Оцѣнивать, оцѣнить дороже чѣмъ слѣдуетъ.
Повінь, -вені, ж. Разливъ. Шух. І. 180.
Привикнути, -ся. Cм. привикати, -ся.  
Профатний, -а, -е. ( = проханий). Въ выраженіи: ішов профатнов дорогов = ішов світ за очі. Cм. світ. Вх. Зн. 57.
Совонька, -ки, ж. Ум. отъ сова.
Сущик, -ка, м. Сухой баранокъ. Сим. 96. Св. Л. 60.