Відлаюватися, -ююся, -єшся, сов. в. відлаятися, -лаюся, -єшся, гл. Отругиваться, отбраниваться, отвѣчать бранью на брань, а въ сов. в. кончить, прекратить брань. Лають, сквернять його московщиною, — він мовчить, не відлаюється,
Зало́м Cм. залім.
Їдцем нар. = їдом. Їдцем їсти.
Їжно нар. Сытно, достаточно пищи. Хоч не їжно, так уліжно.
Катанка, -ки, ж. 1) Куртка суконная. Тут Василь вступив у хату в новій чорній катанці з фабрицького сукна. 2) Солдатскій мундиръ. Скидай свої сіраки, бери наші катанки. (До рекрута після прийому). 3) Родъ женской кофты, обыкновенно суконной, надѣваемой сверхъ одежды. Волынь.
Неощадно нар. Не бережливо.
Потовкти, -вчу, -че́ш, гл.
1) Потолочь, истолочь.
2) Побить въ дребезги. Потовк йому усі пляшки й усі чарки. Горшки потовк, вікна побив.
2) Поколотить. Вона його п'яного потовче.
Розчухрати, -ра́ю, -єш, гл.
1) Разрубить надвое.
2) Разбросать, раскидать. Всі човники їх (море) розчухрало. Ввесь город розчухрав.
Стогнати, -гну, -неш, гл. Стонать. Так болить, що як би не вмів стогнати, то вмер би. Очі не сплять, серце стогне, душа мліє. Під ним (змієм) земля тілько стогне.
Черничка, -ки, ж. Ум. отъ черниця.