Бичувати, -чую, -єш, гл. 1) Припрягать къ одной парѣ лошадей или воловъ еще одну или нѣсколько впередъ, когда тяжело везти. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. 2) О судахъ: тащить на бичевѣ.
Змерзнути, -гну, -неш, гл. Смерзнуть, озябнуть. Шолудиве порося і в Петрівку змерзне. О, та й змерз же я цупко! Драм. 5. Зняв шапку, привітався... «Змерз», каже. Дайте нам пироги, бо ми змерзли в ноги.
Зойкати, -каю, -єш, одн. в. зойкнути, -ну, -неш, гл. Вопить, стонать, застонать.
Нага́йний, -а, -е. = нагальний. Бо вже мому миленькому нагайка робота.
На́доба, -би, ж. Нужда, необходимость. По надобі, то найдеш і в кадобі.
Нетямуха, -хи, об. = нетяма 2.
Пинявий, -а, -е. Кропотливый, медленный. Пір'я дерти — пинява робота.
Поначісувати, -сую, -єш, гл. Начесать (во множествѣ).
Росковувати, -вую, -єш, сов. в. роскува́ти, -ку́ю, є́ш, гл. Расковывать, расковать. Ївга не дала нікому росковувати Левка, сама зняла залізо. З кайданів мушу розум роскувати.
Роспаш, -шу, м. Въ выраж.: у ро́спаш. Въ разсыпную. Шматки по обкомі ходять в роспаш, як можна тихше, щоб по траві не розгубить ягняток.