Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Винотока, -ки, ж. Точило для выжимки винограднаго сока. Чоловік викопав винотоку. Єв. Мр. XII.
Дого́дний, -а, -е. = Догідний.
Ду́длити, -лю, -лиш, гл. Пить съ жадностью. Оце дудлить! аж у горлі клекотить. Ном. № 14127. Як допавсь до води, так і дудлить. О. 1861. V. 70.
Коритися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Подчиняться, покоряться. Того не роби, рибочко, а корись твоєму батькові. Федьк. Бачить, що корюся, та ще й гірш мене зневажає, а далі й бити вже порвались. МВ. І. 29. 2) Повиноваться. Біси коряться нам в ім'я Твоє. Єв. Л. X. 17.
Охаба, -би, ж. 1) Гнилая колода. Вх. Зн. 45. 2) Лужа, болото, старое русло рѣки. Вх. Зн. 45. 3) Негодникъ, негодница, безпутникъ. Вх. Зн. 45.
Повисікати, -каю, -єш, гл. Вырубить, высѣчь (во множествѣ).
Поколупатися, -паюся, -єшся, гл. Поковыряться, быть исковыряннымъ.
Полуднювати, -нюю, -єш, гл. = полуднувати. Ой перший раз обідаю, а другий раз полуднюю. Чуб. V. 807.
Причалятися, -ля́юся, -єшся, гл. = причалюватися. Ці шалопути не причаляються до нас, цураються людей. Павлогр. у.
Хлібопекня, -ні, ж. Пекарня. Черк. у.