Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Му II, сокр. мѣст. йому. Най тота зрадить, котра му ладна. Чуб. V. 16.
Перевертатися, -та́юся, -єшся, сов. в. переверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Переворачиваться, перевернуться. Перевертався і нудився, не здужав голови звести. Котл. Ен. II. 13. 2) Переворачиваться, перевернуться, опрокидываться, опрокинуться. Як ударю по казану, то він і перевернеться. Стор. МПр. 47. 3) Проходить, пройти, перебывать. Чимало літ перевернулось, води чимало утекло. Шевч. 106. А паничів що то в нас перевернулось! МВ. (О. 1862. III. 40). 4) Превращаться, превратиться. Його (вовкулаку) тільки б зустріти та Грицем назвати, дак і перевернеться людиною. Г. Барв. 454. Перевернулись тепер уже кат знає нащо запорожці. К. ЧР. 89.
Перевикати, -ка́ю, -єш, сов. в. переви́кти, -кну, -неш, гл. Привыкать, привыкнуть. Воно в мене перевикло на руках та на руках.
Побити, -б'ю, -єш, гл. 1) Побить, поколотить. За моє жито, та мене й побито. Ном. 2) Побить, разбить (во множ.), перебить. Пішла по воду, відра побила. Мет. 5. 3) Перебить, поубивать (многихъ). Наші за ними (турками), побили й порубали. ЗОЮР. І. 7. І зо зла палицю хапає... шпурнув — та й всіх курей побив. Гліб. 6. 4) Побѣдить, одолѣть, поразить. Гей молодих турків башів москалі побили. Гол. Поб'ють тебе, козаченьку, сиротинські сльози. Чуб. Бодай же вас, сини мої... у полі побило разом три недолі. ЗОЮР. І. 21. 5) Украсить. Вистроїв тростяний палац, маковим цвітом побив. Чуб. II. 191.
Поперідь нар. Впереди. Мнж. 190.
Протверезити, -жу́, -зи́ш, гл. Протрезвить, отрезвить. Нужда протверезила його, прояснила його душу. Левиц. І. 541.
Рандарь, -ря, м. = орандарь. Із жидом-рандаром торг торговала. Мет.
Розігратися, -ра́юся, -єшся, гл. Разыграться. Розігрався мій кінь підо мною. Чуб. V. 259. Розігрались сліпії проти пятниці святиї. Ном. № 4649. В неділеньку рано розігралось море. Чуб. V. 450.
Топтатися, -пчуся, -чешся, гл. 1) Толочься на одномъ мѣстѣ. Шейк. 2) Рваться, изнашиваться (объ обуви).
Черевина, -ни, ж. = черево. Живіт мене болить, на піч мене пустіть, на сому середину загріти черевину. Шух. І. 97.