Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відколювати, -люю, -єш, сов. в. відколоти, -лю, -лиш, гл. Откалывать, отколоть, отщепливать, отщепить.
Гребіни́ще, -ща, с. ув. отъ гребінь. Бери, милий, днище й гребінище. Чуб. V. 1074. Ум. Гребіни́щечко. Я робити прийшла — із днищечком, з гребінищечком. Грин. ІІІ. 655.
Закопти́ти, -ся. Cм. закопчувати, -ся.
Контора, -ри, ж. Контора.
Обложити, -жу́, -жиш, гл. 1) = обікласти. Пан обложив біля себе роботників. Грин. І. 217. 2) Уложить (спать). Я обложив її з дітьми, — було це уночі. Новомоск. у. 3) Обложить, осадить. Ой ні, не татари, — християнська сила, мов хмарами грімучими табор обложила. К. Досв. 7. 4) безл. його обложило. У него распухла шея — при дифтеритѣ, а также при заушницѣ. Екатеринославск. г.
Обпоганювати, -нюю, -єш, сов. в. обпоганити, -ню, -ниш, гл. Осквернять, осквернить, обгадить.
Охараскуватися, -куюся, -єшся, гл. Отнѣкиваться, отговариваться. Немає в мене грошей: щоб мені, та бодай мені... коли я брешу! Немає й не просіть, — охараскується було старий. Грин. II. 185.
Рокитина, -ни, ж. = рокита. Желех.
Синюха, -хи, ж. Раст. Agaricus violaceus L. ЗЮЗО. І. 110.
Слимачий, -а, -е. Принадлежащій улиткѣ. Слимача хижка — раковина улитки. Вх. Лем. 467.