Глибокий, -а, -е. Глубокій. Долина глибока. Маю на собі дев'ять ран — рубані широкі, а чотирі — стреляні глибокі. Шукай собі або глибокої води, або високої гиллі. Кайдани повелів кувать, глибокі тюрми мурувать. Що за дивні його твори, за глибокі його гадки! Сравн. степ. глибший. Ум. глибоченький.
За́варка, -ки, ж. Кушанье, сваренное изъ молочной сыворотки и сыра или вурди́.
Зголодні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Проголодаться. Вже й коні потомили і зголодніли сами. Чого той мировий не где? — люде зголодніли вже. Лис зголоднів так, шо вже їсти хоче.
Королювати, -люю, -єш, гл. Быть королемъ. Ой ти будеш, Семене Палію, королем королювати.
Лю́доньки, -ків, мн. ум. отъ люде.
Ма́цу́р, -ра, м. Котъ.
Обрямувати, -му́ю, -єш, гл. = облямувати. Лоб, обрямований густим чорним волоссям.
Парень, -рня, м. = парубок. Звеселила парня чорними брівочками.
Посварити, -рю́, -ри́ш, гл.
1) Поссориться. Вже козаки Хмельницького з ляхами барзо посварили.
2) — кого́. Поссорить.
3) — кого. Сдѣлать кому выговоръ, выбранить кого. Треба його посварити, щоб звичайніший був. Його мати посварила, що в мене бував.
Чорнокрилий, -а, -е. Чернокрылый. Галочки чорнокрилі. Ластівочка чорнокрила.