Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обридник

Обридник, -ка, м. Гадкій, противный человѣкъ. Ти сам негідник, ти сам обридник, що жінки не маєш. Гол. І. 262.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 24.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРИДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРИДНИК"
Альтемба́с, -су, м. Родъ парчи. Срібним альтембасом стін не обіб'ю у труні. Щог. Бор. 58.
Голодраба, -би, ж. = голодрабка. Зміев. у.
Грошва́, -ви́, ж. соб. Деньги, деньга. Грошви багацько мали. Грин. II. 182.
Плужити, -жу, -жиш, гл. 1) Пахать плугомъ. Плужили, волочили та сіяли. ЕЗ. V. 31. 2) Везти, идти хорошо. Поки щастя плужить, поти й ворог служить. Ном. Не плужило йому якось: чи скотину заведе, чи свининку, чи кобилу... — гледи й подохне, або вовк поїсть. Драг. 146.
Поросковувати, -вую, -єш, гл. Расковать (во множествѣ). І невольників тих поросковуєш сам. К. МБ. XII. 279.
Порука, -ки, ж. Поручительство. Рк. Левиц.
Приваблювання, -ня, с. Привлечете.
Прочухрати, -ра́ю, -єш, гл. Прогнать. Прочухрать з двора. Греб. 347.
Слобідський, -а, -е. Слободскій, сельскій.
Хараман, -на, м. Обманщикъ. Вх. Зн. 76. ЕЗ. V. 151. гнути харамани. Дурачить. ЕЗ. V. 151.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБРИДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.