Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигачувати, -чую, -єш, сов. в. вигатити, -гачу, -тиш, гл. Запруживать, запрудить, сдѣлать запруду.
Гу́рма, -ми, ж. Толпа. За нею хлопці гурмою ходять. Чуб. V. 215. Cм. Юрма.
Засита́рити, -рю, -риш, гл. = засатарити. Де ти заситарив коня? Мнж.
Зчудуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Удивиться.
Набі́лля, -ля, с. Бѣлье? Вберімось, бабусеньку, у біле набіллє да й ходімо, бабусеньку, на час на весіллє. Грин. III. 340. Cм. білля.
Поґулати, -лаю, -єш, гл. Одолѣть, осилить. Лубен. у. Одна загодована бджола може поґулати десяток незагодованих. Грин. II. 322. Се така наука, що глядіть лишень, чи всякий учитель погула. О. 1862. І. 66.
Подвоїтися, -двоюся, -їшся, гл. 1) Раздвоиться. 2) Противорѣчить самому себѣ. Він подвоївся: раз казав, що нічого не бачив, а вдруге признався, що бачив. Новомоск. у.
Посмутніти, -ні́ю, -єш, гл. Опечалиться.
Поцокотати, -чу́, -чеш и поцокоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Постучать. 2) Пострекотать. 3) Быстро поговорить.
Удівати, -ва́ю, -єш, сов. в. удіти, удіну, -неш, гл. Надѣвать, надѣть. Вділа на себе та жупан синенький. Гол.