Да́ром нар. 1) Даромъ, безвозмездно. Всім дівочкам роспродає, Галочці даром дає. Поймайте мені перловий вінок, я вам, молода, даром, не схочу: первому рибалочці — перловий вінок, другому рибалочці — щирозлотий перстень. Ті вже повмірали, що даром давали, давно їх нема. 2) Напрасно, попусту; безъ пользы. Вже не даром Левко каже. Нехай таки я не даром житиму на світі. Се щось не даром. Это что то не спроста. 3) Да́ром що = Дарма́ що.
Дзвеня́чий, -а, -е. Звенящій, звонкій. Чутно її голосок дзвенячий.
Злотоглав, -ву, м. Парча, глазеть, матерія, тканая или шитая серебромъ или золотомъ. Пани та князі в жупанах-злотоглавах.
Каламарчик, -ка, м. Ум. отъ каламарь.
Ля́снути Cм. ляскати.
Повимережувати, -жую, -єш, гл. Сдѣлать ажурныя вышивки. У сорочок і рукава, і ляхівки повишивані та повимережувані.
Попихувати, -хую, -єш, гл. Дымить, куря трубку. Попихують із люльок.
Прилокшити, -шу́, -ши́ш, гл. Прибить, избить. Прилокшили його добре.
Пробужатися, -жаюся, -єшся, гл. = пробуджуватися. Він на. завтра устає, пробужається.
Роспари II, -рів, мн. О волахъ: не парные. Cм. ро́спарки.