Багнище, -ща, с. Болото, болотистое мѣсто. У долині, мов у ямі, на багнищі город мріє.
Бліхування, -ня, с. Бѣленіе (полотна и пр.).
Ільнувати, -ну́ю, -єш, гл. = льнувати.
Ковалір, -ра, м. Кавалеръ, мужчина. Сама знаю, що не маю кавалера близько. Плачуть мами зи синами, жінки за мужами, а дівчата ластів'ята за кавалерами. 2) Холостякъ. Бувай, бувай, Касю, здорова, я їду кавалір, а ти вдова. 3) Кавалеристъ. І без тебе ся нам жало королеві і полякам, кавалірам і козакам. Ум. кавале́рочок.
Каяний, -а, -е. Раскаявшійся. Бог любе грішника, але каяного.
Позносити, -шу, -сиш, гл. То-же, что и знести, но во множествѣ. Вода... позносила млини. Позносивши мішки в комору... посідали. Позносили ото вони з воза свої клунки.
Пообгледжувати, -джую, -єш, гл. Осмотрѣть (во множествѣ).
Похробостіти, -бощу, -стиш, гл. Захрустѣть, напр. идя въ лѣсу по сухому валежнику.
Публіка, -ки, ж.
1) Стыдъ, позоръ. Ой сміх і публіка: била жінка чоловіка.
2) Позорный столбъ. Желехъ. на публіку сісти. Стать къ позорному столбу. Бо я піду серед села на публіку сісти.
3) Мужчина или женщина дурного поведенія. Я казала, що Семен чоловік, а Семен публіка, ще й негіда на ввесь світ.
Самозречення, -ня, с. Самоотреченіе. Дівочої самопокори жертва, самопокори і самозречення.