Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Аке́ц! меж. Крикъ на телятъ. Шейк.
Валашал, -ла, м. Кастраторъ. Мнж. 176.
Жучи́ха, -хи, ж. Жукъ-самка. Як поїхав жук по сіно, а жучиху щось насіло. Чуб. III. 164.
Козулька, -ки, ж. 1) Ум. отъ козуля. 2) Раст. Gentiana germanica. Лв. 99.
Ма́вка, -ки, ж. Дитя женскаго пола, умершее некрещеннымъ и превратившееся въ русалку. Чуб. III. 186. Мавко, мавко! на тобі полинь та мене покинь. О. 1862. IX. 31. Cм. навка.
Обідранець, -нця, м. Оборванецъ. Обідранці пішли в танці, голобокі пішли в скоки. Ном. № 12485.
Обстилати, -лаю, -єш, сов. в. обстелити, -лю́, -леш, гл. Устилать, устлать. Ой обстели, моя мила, хусточками двір. Мет. 68. Барвінком обстелила. Грин. III. 272.
Скарбник, -ка, м. 1) = скарбівничий. Мир. ХРВ. 123. 2) Чортъ, живущій у богача, продавшаго свою душу аду, сторожащій и увеличивающій его богатство. Чуб. І. 193.
Сполонитися, -нюся, -нишся, гл. Наполниться, разлиться. Въ пѣснѣ мужъ до крови избилъ жену такъ, что — кількі сіни, кілька хата — кров сє сполонила. Kolb. II. 13. Cм. сповенитися.  
Тінок, -нку, м. Тѣнистое мѣсто. Сидить він у тінку. МВ. І. 17.