Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гарбати, -баю, -єш, гл. Грабить, захватывать, забирать. Червінці до себе гарбай. Шевч. 284.
Груші́вка, -ки, ж. Сортъ плахти. Черниг. у.
Долата́ти Cм. долатувати.
Закача́ти, -ся. Cм. закачувати, -ся.
Лепортува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Рапортовать, доносить. Харьк.
Лоскота́ти, -чу́, -чеш, гл. Щекотать. Наближує пальці ті до дитинки і лоскоче його під ручками, — воно сміється. Чуб. III. 84.
Платити, -чу́, -тиш, гл. Платить.
Поосолоджувати, -джую, -єш, гл. Усладить (многихъ).
Притулок, -лку, м. 1) Пристанище, убѣжище, пріютъ. Нема йому бідоласі безхатньому ніде притулку. Харьк. Самі бурлаки да гольтяпаки, що, не маючи жадного притулку, служили тілько по броварах, по винницях. К. ЧР. 258. 2) Укромное мѣсто. Не дає ся видіти... сидит собі в притулках. Драг. 279. Ум. притулочок. Г. Барв. 21.
Хрипнути, -ну, -неш, гл. Дѣлаться хриплымъ. Голос хрипне. Мир. Пов. І. 123.