Гу́цати, -цаю, -єш, гл. Подкидывать на рукахъ дитя.
Дорі́д, -ро́ду, м. Урожай.
Журба́, -би́, ж. 1) Печаль, кручина, горесть, грусть, тоска: забота. Журба не матінка. Журба сорочки не дасть. Уже лужечки, бережечки вода поняла, молодую Марусю журба обняла. От журба йому твій кінь Ой є в мене, мати, ищи журби у хаті: перва журба — дитина малая, друга журба — свекруха лихая, третя журба — милий покидає. Козак журби не має. Журба сього світу і инші жадоби входять і глушять слово. 2) Траурный платокъ (черный съ бѣлымъ). Ум. жу́рбонька, жу́рбочка. З старим життя — сухота моя, з малим життя — журбонька моя.
Зажо́га, -ги, ж. Поджогъ. Без зажоги й дрова не горять.
Їздитися, -джуся, -дишся, гл. Постоянно ѣздить, разъѣзжать. Їздиться усюди з їм.
Пила, -ли, ж. Пила. Ум. пилка.
Процвиндрити Cм. процвиндрювати.
Спозирати, -ра́ю, -єш, сов. в. спозирну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = споглядати, споглянути. На все цікавим оком спозирає. Спозирають на свіжі, ще теплі поланиці.
Темляк, -ка, м. Часть уздечки: поводья съ наконечникомъ.
Уговтуватися, -туюся, -єшся, сов. в. уговтатися, -таюся, -єшся, гл. = оговтуватися, оговтатися.