Виправа, -ви, ж.
1) Выпрямленіе; исправленіе.
2) Отправка; отправленіе.
3) Имущество, даваемое дочерямъ при выходѣ замужъ, состоящее изъ бѣлья, платья, посуды и иной домашней утвари.
4) — шкури. Выдѣлка кожи. Ум. ви́правка. Оддасть шкурку за виправку.
Давани, -нів, м. мн. Мѣсто, гдѣ складываютъ сѣно и кормятъ имъ скотъ.
Йоломчик, -ка, м. Мерлушковая шапка съ нѣсколько заостреннымъ верхомъ, загибаемымъ внутрь.
Клепати, -па́ю, -єш и клеплю, клеплеш, гл.
1) Ковать. Коваль клепле, поки тепле.
2) Отпускать косу. Тне косарь, не спочиває. Не клепає коси. Де теє ще у Бога літо, а він уже косу клепа.
3) Бить, звонить в колотушку.
4) Бить. Як почав він мужика то в той висок, то в сей — клепа, клепа — йому, сердешному, аж очі помутились, а той клепа. о) Клеветать. Поніміють, що клепали, гордим серцем промовляли.
6) клепати язиком. Говорить вздоръ.
Красивий, -а, -е. Придающій красоту. Прибігли до його трупу, покропили цілющою водою — він сціливсь; покропили красивою — то був гарний, а це ше кращий став.
Му́ченицький, -а, -е. Мученическій.
Нагля́нути Cм. наглядати ii.
Пеняти, -ня́ю, -єш, гл.
1) Пенять. На Бога пеняєш, а сам кульгаєш. Хата млинові пеняє.
2) Быть небрежнымъ, неловкимъ.
Саж, -жа, м. 1) Хлѣвъ, мѣсто, куда затворяютъ животное для откармливанія. К Різдву Максим у саж закинув кабана. А де отті? невже в сажах годує хам собі на сало? 2) Плетеная изъ лозы овальная корзинка, по формѣ напоминающая яйцо; она погружается въ воду и ней въ хранится поймання рыба.
Ченш, -ші, ж. = чинш. Даси два рублі ченші посесорові.