Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Галасайко, -ка, м. Крикунъ. Желех.
Ґрунь, -ня, м. Хребетъ горы. Шух. І. 1.
Зціляти, -ля́ю, -єш, сов. в. зціли́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать цѣлымъ, соединить въ одно цѣлое. Черк. у. Н. Вол. у. Ти розбила, а я зцілю. 2) Исцѣлять, исцѣлить. Мали силу зціляти недуги. Єв. Мр. III. 15.
Нахвасувати, -су́ю, -єш, гл. О колесѣ: обтянуть ободомъ.
Пообляпувати, -пую, -єш, гл. То-же, что и обляпати, но во множествѣ. Заходилися танцювати по грязі і нас пообляпували. Сумск. у.
Попідтинати, -на́ю, -єш, гл. Подрѣзать, подсѣчь, подрубить (во множествѣ).
Роздайко, -ка, м. Щедрый, много раздающій.
Роззявина, -ни, ж. Расщелина, отверстіе, пасть. Черном.
Середина, -ни, ж. 1) Середина, средина. 2) Внутренность. Ум. серединка.
Хватка, -ки, ж. Снарядъ для ловли рыбы: два взаимно перекрещивающихся деревянныхъ обруча (бильце), прикрѣпленныхъ къ ручкѣ (держак); къ обручамъ прикрѣпляется четырехугольная сѣтка. Это хватка черпако́ва въ отличіе отъ хватки стоя́чої, которая опускается не горизонтально, а вертикально внизъ. Браун. 14, 15. О. 1861. XI. 116.